В 2014 році Україна та ЄС уклали Угоду про асоціацію, яка має на меті підготувати Україну до її майбутнього вступу в ЄС. Після низки проведених переговорів 24 червня 2022 року ЄС прийняв рішення про надання Україні статусу країни-кандидата. За результатами цього рішення, 14 грудня 2023 року лідери ЄС (Європейська Рада) вирішили розпочати переговори з Україною про вступ.
Ця подія викликала дуже інтенсивні дискусії у ЗМІ та в українському суспільстві. Стало очевидним, що відчувається брак достовірної інформації із зазначеної теми, а обговорення проходять часто без належного інформаційного підґрунтя. Як наслідок, дебати носять дуже суперечливий характер, а плюси і мінуси від членства, а також наявні можливості і потенційні ризики не оцінюються належним чином. Загальна необізнаність генерує суперечливі і розрізнені думки. Їх спектр варіюється від абсолютно необґрунтованого, перебільшеного оптимізму до вкрай песимістичних стверджень.
Фундаментальною проблемою нинішньої ситуації з формуванням громадської думки на тему вступу до ЄС в Україні є те, що загальнодоступна, зрозуміло сформульована та фактологічно/технічно обґрунтована інформація на цю тему не комунікується/оприлюднюється або відсутня як у ЗМІ, так і на політичній арені. Як наслідок, лише деякі викладачі навчальних закладів або представники академічних кіл в університетах володіють необхідними знаннями.
Брак знань є майже у всіх верствах населення, тому в суспільстві існує беззаперечна потреба в ґрунтовній та фактичній інформації, наприклад, про структуру та принципи функціонування ЄС та його правову базу. Особливо це стосується ситуації в аграрному секторі.
Зважаючи на важливість теми для українського сільського господарства та сфери професійно-технічної освіти в аграрному секторі, проєкт FABU у координації з НМЦ ВФПО домовився про організацію серії заходів у формі вебінарів під спільною назвою «Європейська інтеграція України» з висвітленням основних передумов/критерії, етапів на шляху до вступу в ЄС, вимог до адаптації європейських правових стандартів у законодавстві України, включаючи їх імплементацію та перспективи для України.
Вебінари будуть в першу чергу орієнтовані на викладачів, але й інші зацікавлені професіонали та експерти/фахівці зможуть брати в них участь. Разом з презентаціями будуть також розроблені тематичні посібники з для підготовки студентів аграрних коледжів, які можна буде використовувати для самостійного навчання. Матеріали для вебінарів будуть надані кваліфікованими німецькими експертами.
Перший захід з цієї серії під назвою «Засади європейської аграрної політики» відбувся 27 березня 2024 року. Доповідач, пан д-р. Петер Пашер, має багаторічний досвід роботи в якості сільськогосподарського консультанта в Німецькому освітньому аграрному центрі (Академія Андреаса Гермеса), Німецькій асоціації сільської молоді та Німецькій асоціації фермерів. Він висвітлив наступні теми:
– історія, сьогодення та майбутнє Спільної аграрної політики (САП);
– правові основи та процедури прийняття рішень;
– важливі ключові дати Спільної аграрної політики (САП) протягом 2023-2027 років.
Доповідач зосередився, зокрема, на використанні коштів САП та на поточних викликах, що стоять перед ЄС в аграрному секторі, а також на майбутній структурі САП.
Понад 80 учасників проявили зацікавленість до зазначеної теми і були вражені складністю європейської аграрної політики. Жвава та подекуди емоційна дискусія між учасниками окреслила теми, які турбують українських експертів, викладачів та науковців. Під час анкетування учасники вебінару високо оцінили кваліфікацію спікера та одностайно висловили побажання: “Більше таких вебінарів, будь ласка!”.
Усі матеріали вебінару незабаром будуть доступні на сайті проєкту.
Ханс Георг Хассенпфлюг