Нові рамкові умови для навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості».

Світове сільське господарство та харчова промисловість, безсумнівно, є одними з чинників, які спричиняють зміну клімату та втрату біорізноманіття. Разом з тим, ці сектора економіки найбільше й страждають від зазначених проблем. З одного боку, сільськогосподарські підприємства повинні існувати в умовах зростаючої інтенсивності та частоти екстремальних погодних явищ (будь то посуха чи сильні опади), а з іншого – витримувати тиск зростання витрат на придбання або оренду землі, техніки та сільськогосподарських ресурсів. Політики та органи державної влади постійно встановлюють нові законодавчі умови (нові ініціативи щодо дедалі суворіших порогових значень, наприклад, при використанні агрохімічних засобів) і ініціюють зміни в правилах землекористування для захисту оточуючого середовища та населення, вимагаючи від виробників здоровішої та дешевшої їжі.

Все це, у поєднанні з всеохоплюючою диджиталізацією, спричиняє в сільському господарстві процес такої активної трансформації, яка до цього часу не була відомою. Очевидною стає необхідність розробки та впровадження нових технологій та процесів на виробництві, які відповідають принципам сталого сільського господарства.

З точки зору ФАО, фундаментальними елементами сталого розвитку є гарантування людству гідного існування та забезпечення економічного зростання шляхом ощадливого використання природних ресурсів при мінімізації впливу на навколишнє середовище та клімат, а також забезпечення продовольчої та харчової безпеки, здоров’я та благополуччя тварин.

Наявні нині наукові знання про філософію сталого сільського господарства показують, що:

  • мова йде про розвиток, а не про опис кінцевого стану (= постійне вдосконалення);
  • конфлікти цілей неминучі, що вимагає неупередженого аналізу та пошуку правильного «балансу»;
  • не існує шаблону (стале сільське господарство вимагає розробки/концептуалізації нового системного підходу);
  • стале сільське господарство не є «вовком в овечій шкурі» (традиційні уявлення про сталість/ догми не відповідають реаліям і принцип сталості не обов’язково спричиняє проблеми у виробників).

З урахуванням вищезазначеного можна стверджувати, що реалізація ідеї сталого розвитку у сільському господарстві без вирішення низки конфліктів є не можливою. Однак запобігання конфліктам або мінімізація їх наслідків вимагає від суспільства неупередженого, фахово обґрунтованого і прозорого аналізу, а також відкритого та цілеспрямованого постійного обговорення певних досягнутих результатів. Формування таких компетенцій має бути передбачено програмами підготовки фахівців різного рівня.

На цьому тлі не є дивним, що наразі не існує загальноприйнятого рішення серед усіх соціальних груп щодо того, як мають відбуватися необхідні фундаментальні зміни, не говорячи вже про те, як вони повинні впроваджуватися, та які інструменти мають застосовуватися в сільському господарстві для забезпечення його сталого розвитку.

Однак є очевидним, що процес вимагає творчого підходу до реалізації стратегічних та оперативних рішень. Це означає, що експерти повинні користуватися не лише фаховими знаннями, сформованими на знаннях та досвіді минулих поколінь, а й творчо використовувати останні досягнення науки та практики у такий спосіб, щоб їхні практичні переваги могли бути відчутними якнайшвидше.

Що це означає для навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації?

Професійна гнучкість, необхідна для розвитку сталого сільського господарства, не може ґрунтуватися виключно на знаннях, отриманих під час набуття базової професійної освіти (навчання в коледжі або в університеті за бакалаврською або магістерською освітньою програмою). Навпаки, регулярне підвищення кваліфікації має стати невід’ємною частиною професійної кваліфікації фахівця, а отже, важливим критерієм його професійної придатності. На практиці це означає, що висококваліфікований працівник повинен бути також сумлінним учнем. Зазначене стосується не лише працівників на виробництві, але викладачів всіх рівнів.

У цьому контексті особливого значення набувають провайдери освітніх послуг. Вони можуть пропонувати додаткові цілеспрямовані і якісні навчальні пропозиції (наприклад, курси з конкретної виробничої тематики) випускникам коледжів та університетів (бакалаврам та магістрам) і доповнити їх кваліфікацію найновішими знаннями, ще не відомими під час їх навчання.

На ринку таких освітніх послуг є чимало провайдерів: університети, громадські організації та асоціації з широким спектром вузькоспеціалізованих пропозицій. Дослідження, проведені в рамках проєкту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» за темами «Дослідження cтану підвищення кваліфікації та перепідготовки викладачів в аграрних коледжах України» та «Законодавство України у сфері освіти дорослих», показали, що викладачі аграрних коледжів, наприклад, активно шукають можливості для підвищення власної кваліфікації і значною мірою обізнані з наявними пропозиціями.

В рамках другого етапу проєкту FABU було відібрано 4 державні навчальні центри у Волинській, Одеській, Рівненській та Харківській областях, які знаходяться у віданні Міністерства аграрної політики та продовольства України, для адаптації їх освітніх пропозицій з перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників до потреб ринку. Одним з таких центрів є Державний професійно-технічний навчальний заклад «Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості» в м. Одеса.

Центр традиційно проводить навчання а також здійсню перепідготовку та підвищення кваліфікації за різними професіями, зокрема:

  • «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустановок», «Машиніст холодильних установок»;
  • «Налагоджувальник контрольно-вимірювальних пристроїв та автоматики»;
  • «Оператор лінії з виробництва харчової продукції (молочне виробництво)»;
  • «Оператор лінії з виробництва харчової продукції (виробництво напоїв)»;
  • «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» за категоріями А1; А2; В1; В2; В3; D1; С; Е1-Е2.

(Джерело: Результати дослідження FABU «Характеристика нинішньої ситуації в окремих навчальних центрах професійно-технічної освіти в Україні», 2022 рік).

Для забезпечення високого рівня викладання та підвищення мобільності персоналу FABU було передано в користування центру низку технічних засобів, які активно використовувалися під час організації різноманітних курсів останніми місяцями.

Наприкінці 2022 року, у зв’язку з окупацією частини Херсонської області російською федерацією, до центру в Одесі було приєднано ДНЗ «Центр підвищення кваліфікації спеціалістів з виробництва продукції вівчарства», а коло завдань та перелік курсів самого навчального центру було розширено. Зважаючи на такі обставини керівництво проєкту FABU, після консультацій з виконавцями проєкту та за погодженням з BMEL, передало на початку 2023 року центру додаткове обладнання, надане раніше Дніпропетровському державному навчальному центру професійно-технічної освіти «Дніпроагротехсервіс».

Завдяки новим технічним можливостям навчальний центр в Одесі зміг розширити спектр заходів з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців і значно підвищити їх ефективність. У 2023 році підготовлено робітничих кадрів – 216 осіб; підвищено кваліфікацію робітничих кадрів – 729 осіб; проведено короткострокові курси (від 1 до 30 днів) з охорони праці (НПАОП) – 300 осіб; підвищено кваліфікацію фахівців агропромислового комплексу – 897 осіб; проведено чисельні онлайн-семінари з фахівцями в галузях сільськогосподарського виробництва, освіти та охорони здоров’я. Це без сумніву допомогло всім слухачам та їхнім підприємствам.

Надану ІТ-техніку (комп’ютери, принтери тощо) встановлено в навчальних аудиторіях та підключено до мережі Інтернет. Мультимедійні проєктори та ноутбуки використовуються як під час очного та заочного або дистанційного навчання в аудиторіях, так і під час проведення занять у регіонах (містах та селах Одеської області). Завдяки застосуванню комп’ютерної техніки та іншого наданого обладнання, незважаючи на критичні обставини, викликані війною, центр може й надалі планувати, організовувати та проводити велику кількість якісних, цікавих та ефективних курсів для фахівців всіх рівнів.

Користуючись нагодою, хочу подякувати німецьким партнерам проєкту, зокрема Федеральному міністерству продовольства та сільського господарства Німеччини (BMEL) та команді проєкту FABU, за їхню активну професійну діяльність та фінансову/матеріальну підтримку, надану протягом останніх кількох місяців. Я сподіваюся на нашу подальшу співпрацю в рамках проєкту.

 

Наталія Цуркан

Директорка Державного професійно-технічного навчального закладу «Одеський державний центр професійного навчання працівників переробної промисловості»