Освіта є важливою не лише для економіки та інноваційного потенціалу країни, але й для індивідуального розвитку особистості та її участі в житті суспільства. Якісна шкільна освіта підвищує шанси на ринку праці, створює простір для маневру у формуванні власного життя і, таким чином, часто також гарантує фінансову забезпеченість у старості.
Школа, робота, пенсія! Такі «звичайні» біографії стають дедалі рідкіснішими. Натомість дедалі більше людей на етапі «робота» постійно продовжують свою освіту, займаються перекваліфікацією та навчаються новому. У дуже динамічному світі освіта, підвищення кваліфікації та тренінги набувають все більшого значення – і тому пауза в професійному розвитку призводить до фахової деградації особистості.
Зважаючи на це, варто відмітити, що за останні роки в Україні не лише покращився рівень освіти, а й зросла кількість бажаючих підвищити свою професійну кваліфікацію.
З моменту розпаду Совєтського Союзу 24 серпня 1991 року підходи до формування фахівця мало змінилися. Аналіз навчальних програм свідчить, що в філософії професійної освіти майже нічого – багато хто стверджує навіть «нічого» – не змінилося. В навчальному плані, як і раніше, є перелік предметів і контактних годин, форма викладання мало змінилася, а перебіг заняття є часто застарілим. Навіть зміст нинішніх підручників частково такий самий, як і тридцять років тому, Саме тому на порядку денному стоїть питання оновлення навчальних планів та поширення сучасних форм навчання.
У практиці викладання повільне запровадження нових підходів проявляється в тому, що вчитель все ще ставить запитання, а учні повільно наближаються до відповіді шляхом припущень та здогадок. Такий підхід є важким, нудним і не є просвітницьким ні для учнів, ні для вчителів. Так можуть викладатися переважно «сухі» теоретичні знання, за яких основна увага зосереджується на зазубрюванні фактів і правил.
Міжнародний досвід, наприклад Фінляндії, показує як можна зробити краще. Зокрема тут відбувається перехід від класичного навчання до «навчання на основі аналізу подій» (Phenomenon-Based Learning, PBL) або «навчання на основі явищ». Ця модель навчання продовжує надавати базові знання з класичних предметів, але на додачу до цього все більше вивчає взаємозв’язки та взаємодію між подіями та явищами. На практиці це означає поширення міждисциплінарного навчання з акцентом на проектно-орієнтований підхід. Таким чином, навчання на основі аналізу подій полягає у виявленні функціональних зв’язків всередині події через спостереження, а не лише дослідженням окремих аспектів події – тобто, від фрагментарних знань до вивчення цілісних процесів.
Двосторонній німецько-український проект «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України (FABU)» також дотримується зазначеного підходу, торуючи шляхи переходу від простої передачі знань до формування компетенцій, що підвищує якість та ефективність навчання і відповідає вимогам ринку праці. (див. рисунок 1).
Рисунок 1_Набуття кваліфікації через формування компетенцій
У першій фазі проєкту FABU (2017-2021 рр.) було опрацьовано такі напрями, як:
– перегляд освітніх стандартів (зміст і методи);
– оновлення методів викладання та навчання;
– підвищення кваліфікації та перепідготовка технічного та викладацького персоналу в коледжах в умовах підприємств;
– інтегрування програми практики в умовах господарств у навчальні плани;
– покращення технічного оснащення НМЦ ВФПО та чотирьох пілотних коледжів;
– розширення співпраці між господарствами/підприємствами та коледжами.
За результатами виконання попереднього етапу друга фаза проєкту (2021-2024/2025 рр.) буде зосереджена на наступних темах (див. рисунок 2).
Рисунок 2_Зміст проєктної роботи в період 2021 до 2024-25
Освіта має реагувати на виклики та кризи сучасності. Серед іншого, необхідно знайти відповіді на зміни клімату, зменшення біорізноманіття та поширення штучного інтелекту (ШІ). Для того, щоб українське сільське господарство стало розвивалося, воно потребує підприємницького мислення та відкритості до інноваційних моделей господарювання, які виходять за рамки чистого зростання обсягів та розмірів. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити безперебійне постачання продовольства та дотримуватися при цьому комплексу заходів із захисту тваринництва, біорізноманіття, клімату та довкілля. Тому агробізнес та сільське господарство варто розглядати значно ширше, ніж зазвичай вважається.
Гасло «Школа – це ворота у світ» більше не приваблює молодь. Сучасні школярі можуть лише посміятися з цього. Воротами до світу сьогодні є засоби масової інформації, такі як Google, Facebook чи You Tube, а також бази даних, такі як Вікіпедія. Не лише студенти, але й усі ми щодня отримуємо звідти інформацію.
Через це зміщується також акцент роботи керівництва шкіл та коледжів з учнями в сторону їх консультування. Викладачі стають модераторами для студентів, які повинні вчитися формувати власну думку, самостійно виробляти рішення та відстоювати їх.
Взаємодія між учасниками процесу в цьому контексті набуває дуже важливого значення – тому головну роль починає відігравати навчання шляхом участі в проєктах. Важливо навчати студентів бути більш незалежними та розвивати навички вирішення проблем. Вони знадобляться їм у майбутньому – наприклад, під час навчання в університеті та побудові кар’єри. У той же час, опановуючи матеріал у формі вирішення проєктів, студенти також набагато краще пізнають власні здібності та слабкі сторони.
Щоб досягти цього, необхідно вийти за межі комфортного простору школи і через навчання на основі аналізу подій наблизитися до ідеї «освітніх ландшафтів».
Концепція освітнього ландшафту базується на цілісному розумінні освіти. Це передбачає, що діти та молодь не набувають навичок виключно через формальний процес навчання в освітньому закладі. Таким чином, термін «освітній ландшафт» описує концепцію, яка має на меті об’єднати школи та позашкільні навчальні заклади в мережу і запропонувати молоді кращі умови навчання та різноманітні освітні можливості через посилення співпраці. Таке мережування здійснюється на різних просторових рівнях. Цей тип мережевої взаємодії є водночас формою «змішаного навчання» у розумінні Європейської Комісії.
Теорія і практика – це два стовпи будь-якого навчання. Навчальні цілі, такі як «компетентність у вирішенні питань» та «орієнтація на дію» надають великого значення практичному навчанню. Тому в рамках проєкту FABU більше уваги приділяється технологічній практиці. Замість практики тривалістю два тижні, тепер передбачено чотиримісячну практичну підготовку на фермі або сільськогосподарському підприємстві, яка надасть студенту можливість навчитися працювати самостійноі і під власну відповідальність, а також мислити в контексті вирішення завдання. (див. рис. 3).
Рисунок 3_Організація технологічної практики для формування компетентності у вирішенні питань
За останні 50 років робота на фермах перетворилася з ручної праці на високомеханізовану та кваліфіковану діяльність. Сучасне сільське господарство має мало спільного з природною ідилією, набуваючи рис високотехнологічної галузі. Тому більше, ніж будь-коли, фермер повинен мати здатність ситуативно діяти та реагувати. Очевидно, виникла нова сфера діяльності з великими викликами, яка хоча і спирається на давні традиції, характерними рисами якої стало максимально ощадливе ставлення до обробіток ґрунту та наближене до потреб тварин утримання у поєднанні з використанням найсучасніших технологій (див. рисунок 4).
Рисунок 4_Майбутні виклики для сучасного сільського господарства
Робота в сільському господарстві стала більш складною та вимогливою. З’явилися нові професійні сфери, які відкривають широкі кар’єрні перспективи для молоді. Цифрова трансформація відкриває нові можливості як для студентів, так і для аграрних підприємств. Водночас зростають вимоги та очікування щодо майбутньої робочої сили/кваліфікованих працівників. Ті, хто хоче гарно показати себе, повинні продемонструвати бажання, навички та сильні сторони.
Тому важливим є якнайшвидше ознайомитися зі змістом, перспективами та можливостями навчання в аграрному коледжі. Завдяки різним джерелам інформації Ви вже ознайомилися з освітніми закладами, але у вас залишилося багато запитань? Нічого страшного!
Будь ласка, звертайтеся:
– Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» ([email protected]);
– Глухівський агротехнічний фаховий коледж Сумського НАУ ([email protected]);
– Іллінецький аграрний фаховий коледж ([email protected]);
– Мирогощанський аграрний фаховий коледж ([email protected]);
– Липковатівський аграрний фаховий коледж ([email protected]).
Ханс Георг Хассенпфлюг