Українському аграрному виробництву вдалося реалізувати сучасні наукові новації та управлінські рішення на практиці, що призвело до зростання як обсягів виробництва, так і до підвищення якості продукції протягом останніх трьох десятиліть. Передумовою для цього, серед іншого, стали орієнтовані на майбутнє політичні рішення та змінені рамкові умови.

Незважаючи на війну, українське сільське господарство залишається глибоко інтегрованим до світової економіки, тому українські виробники відчувають вплив всіх тих самих викликів, що і їхні колеги по всьому світу: геополітичних та соціально-економічних, кліматичних, ветеринарних, технологічних та інноваційних.

На додаток до глобальних викликів, Україні також доводиться долати специфічні для країни проблеми, наприклад, пов’язані з підготовкою до можливого вступу в ЄС.

Україна та Європейський Союз (ЄС) підписали Угоду про асоціацію, яка має на меті підготувати Україну до майбутнього вступу в ЄС, ще у 2014 році. Після низки подальших переговорів, 24 червня 2022 року ЄС прийняв рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. На підставі цього рішення глави держав та урядів ЄС (Європейська Рада) 14 грудня 2023 року ухвалили рішення про початок переговорів з Україною про її вступ. Для того, щоб виконати вимоги членства в ЄС, Україна повинна відповідати так званим “копенгагенським критеріям”. Вони передбачають прийняття або інтеграцію законодавства ЄС у національне законодавство у 35 розділах, таких як економічна та зовнішня політика, а також верховенство права. Під час так званого “скринінгу” кожного розділу переговорів вивчається, наскільки національне законодавство країни-кандидата відхиляється від законодавства ЄС і потребує відповідної адаптації.

Однак найбільшим викликом на даний момент є напад Російської Федерації на Україну. З початком війни значення аграрного сектору для економіки країни значно зросло. Аграрний сектор не тільки забезпечує продовольчу безпеку населення, але й робить дуже великий внесок у фінансування державного бюджету. Одним із показників цього є частка сільськогосподарської продукції в експорті України (30,8 % у 2021 році та 42,6 % у 2022 році).

Для того, щоб знайти відповіді на поточні загальні та специфічні виклики України, важливо об’єднати зусилля національних та міжнародних експертів. Німеччина, представлена Федеральним міністерством продовольства та сільського господарства (BMEL), є важливим партнером для України на шляху модернізації аграрного сектору. Обидві країни (Україна та Німеччина) мають потужний аграрний сектор, інтегрований у глобальні ланцюги постачання, добре розвинену сільськогосподарську інфраструктуру та великий потенціал аграрної науки. Відповідні партнери в обох країнах зацікавлені у поглибленні відкритого та об’єктивного діалогу, оскільки виклики у сфері продовольчої та аграрної політики, що сприймаються на регіональному рівні, є схожими і можуть бути подолані лише шляхом співпраці та взаєморозуміння.

 

Наразі в Україні діють чотири українсько-німецькі проекти співпраці, два з яких реалізуються компанією ADT Project Consulting GmbH у Бонні. Зокрема, це проект «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» (FABU)» (FABU) та «Німецько-український фаховий діалог зі сталого розвитку плодоовочевого сектору Вінниці» (DUALOG). Результати реалізації цих проєктів широко відомі в Україні та регулярно висвітлюються в різних засобах масової інформації.

Незважаючи на різні сфери діяльності, проекти мають спільну мету: підготувати фахівців на рівні коледжів відповідно до міжнародних стандартів, яку можна розглядати як основу для співпраці, наприклад, у розробці навчальних програм та/або організації спільних вебінарів та конференцій. З огляду на це, керівник проєкту DUALOG Олег Осаулюк зустрівся із заступником керівника проєкту FABU Андрієм Гетя у Бонні 9 квітня 2024 року, щоб обговорити питання, пов’язані зі спільними заходами та визначитися з напрямами подальшої роботи. У ході плідної дискусії партнери поінформували один одного про свої плани на 2024 рік та обговорили заходи для майбутньої співпраці.