Трансформація: що це?

Все частіше тема трансформації постійно озвучується в сучасному суспільстві: як представники громадянського суспільства, так і політики й науковці всі говорять про «трансформацію». Термін «трансформація» так часто знаходиться у всіх на вустах, що про його значення мало хто задумується, а саме слово навіть викликає певне роздратування.

Відповідно до загальноприйнятого вживання під терміном «трансформація» розуміють фундаментальну зміну. Зі соціального погляду цей термін зазвичай описує глибокі, часто раптові зміни в політичному, економічному чи технологічному розвитку. Поштовхом до трансформації можуть бути, наприклад, як нові техніко-економічні можливості, так і істотно змінені соціальні потреби. Кожна трансформація – це тривалий процес навчання та пошуку, який часто триває кілька десятиліть і пов’язаний з багатьма невідомими чинниками. Цей процес набуває завершення лише тоді, коли нові системні структури будуть остаточно встановлені та стабілізовані.

Такі фундаментальні зміни доцільно проводити маючи програму системного переходу від наявного стану до запланованого/бажаного. Для цього потрібен методичний інструментарій, який би максимально цілісно задіяв всі можливі організаційні рівні у такий спосіб, щоб в процесі трансформації одночасно з фаховими змінами досягти максимально повної відповідної адаптації способів управління, культурного середовища, комунікаційних принципів тощо.

Отже, структурована трансформація містить цілеспрямовану та обґрунтовану послідовність необіжних заходів. Точний дизайн перебігу трансформації варіює залежно від досягнутих змін та/або їх ступеню.

Яке відношення має трансформація до сільського господарства?

Коли мова йде про сучасну та очікувану майбутню роль сільського господарства у суспільстві, навряд чи будь-яке слово більше знаходиться у фокусі уваги фахівців, ніж слово «трансформація»: воно спонукає серед іншого, забезпечити подальший розвиток і перебудову сільського господарства в Німеччині, в ЄС та у світі в контексті захисту клімату та диджиталізації та показує можливості для цього.

З огляду на «великі виклики» 21-го століття (диджиталізація, зміна клімату, втрата біорізноманіття, демографічні зміни, дефіцит ресурсів тощо), в суспільстві мають відбутися складні соціальні зміни, які б спрямували процес трансформації в напряму гарантування сталості на перспективу.

Сільське господарство та виробництво продуктів харчування відіграють центральну роль у процесі трансформації. Понад усе нам потрібно переосмислити те, як ми виробляємо, пакуємо, продаємо, готуємо, споживаємо та утилізуємо їжу.

Трансформація та освіта

«Ноу-хау», як категорія практично орієнтованих знань, є важливим інструментом  для забезпечення змін у сільському господарстві. В концепції забезпечення сталого розвитку підприємство, як виробнича одиниця, розглядається освітянами у якості фокусного центру для запровадження планових змін.

Диджиталізація та автоматизація, революціонізують не лише сільське господарство, а й наше уявлення про професійну освіту. У постійно оновлюваному середовищі реального виробництва з динамічною зміною палітри професій важливо, щоб навчальні заклади йшли в ногу з часом, розуміли та вже зараз враховували в освітньому процесі майбутні вимоги до кваліфікованих працівників.

Перш за все, потрібно більше враховувати наявні міжтематичні взаємозв’язки. Органічне сільське господарство, як і відповідні технології, вже стали звичною частиною сільськогосподарської освіти. Зміна клімату, яка безперечно впливає на вирощування сільськогосподарських культур, також постійно дискутується освітянами. Чого не вистачає, так це комплексного підходу до викладання різних тем. Яке відношення до клімату мають концентровані корми з високим вмістом сої, що необхідно для забезпечення молочної продуктивності корів? І, перш за все, якими видами рослин та методами вирощування її можна замінити не ставлячи під загрозу існування ферми? Яку роль відіграють техніка та люди?

Зміни та трансформації, особливо для сільського господарства з його досвідом структурних та демографічних змін, не є новими феноменами. Однак всеохоплюючі зміни, спричинені цифровою трансформацією та переходом до кліматичної нейтральності, відбуваються більш комплексно, швидше та більш технологічно, ніж будь-які інші зміни до цього.

Унікальним тут є одночасність двох фундаментальних викликів/змін, кожна з яких сама по собі вже має руйнівний дестабілізаційний ефект: диджиталізація, яка докорінно змінює всі сфери сільського господарства, і переорієнтація бізнесу та роботи в сільському господарстві на кліматичну нейтральність та сталість. Пов’язаний з цим інноваційний тиск на сільське господарство несе в собі великі можливості (досягнення технологічного лідерства, підвищення конкурентоспроможності тощо), але також і ризики (не готовність персоналу, відсутність капіталу на запровадження інновацій).

Однак успіх необхідного процесу трансформації має вирішальне значення для майбутнього конкурентоспроможного сільського господарства в Німеччині, Україні, Європі та світі.

Етапи процесу трансформації

Одне лише словосполучення «процес трансформації» викликає страх у багатьох аграріїв – і це даремно, адже їм не доведеться винаходити колесо наново. Зважаючи на строкату загальну історію сільського господарства та враховуючі часто мінливі цілі і методи аграрної політики, фермери повинні знати найважливіші кроки успішного процесу трансформації та керуватися ними. Такими кроками є

  • Стратегія: З’ясуйте чого саме хочете досягнути
  • Культура: Розвивайте культуру, яка сприяє трансформації
  • Управління: Залучайте потрібних людей, які здатні спрямувати трансформаційний процес
  • Комунікація: Завжди будьте прозорими та зрозумілим
  • Технологія: Оберіть найбільш вдалі технології.

Сільське господарство в полі напруги між двома трансформаційними процесами

По-перше, це диджиталізація, яка проникла в усі сфери нашого життя та спричинила безперервне прискорення їх розвитку, в тому числі й у вирваному секторі.

По-друге, так званий «зелений перехід» (Grüne Wende, Green Deal), стратегія, метою якого є запобігання зростанню викидів CO2, спричинить різкі зміни у всіх сферах життя та професійної діяльності шляхом реалізації подальших конкретних екологічно ефективних заходів.

Сільське господарство відіграє центральну роль в обох процесах трансформації, завдяки чому диджиталізація та «зелений перехід» повинні реалізовуватися разом та синергічно. Це означає, що конкретні заходи для досягнення цілей сталого розвитку одночасно повинні бути ключовими рушійними силами цифрової трансформації сільського господарства. Водночас підвищення ефективності повинно залишатися предметом комплексного.

Трансформації у сфері освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації

Диджиталізація змінює зміст, цілі та форми навчання, а також рамкові умови для професійної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Сільськогосподарські заклади освіти повинні мати достатньо ресурсів (фінансові ресурси, час для набуття знань, концептуалізації та управління процесами, сприяння відкритому ставленню до інновацій) для здійснення необхідних кроків з власної адаптації та подальшого розвитку:

  • У всіх професійно-технічних училищах і коледжах на основі аналізу наявного стану необхідно негайно розробити план розвитку, який буде орієнтований на досягнення бажаних цілей. У ньому повинна бути визначена з одного боку потреба в необхідному матеріально-технічному забезпеченні з урахуванням цілей розвитку освітнього закладу в цифрову епоху, а з іншого – зазначені конкретні заходи для забезпечення необхідного підвищення кваліфікації викладацького складу.
  • Робота з цифровими додатками/документацією та програмами для цифрового керування певними машинами та системами повинна вивчатися більш поглиблено та інтенсивно під час проходження практики на підприємствах. Під час планування навчання варто виділяти між іншим достатньо часу для навчання користуванню програмою, інтерпретації даних, пояснення взаємозв’язків, усунення несправностей та пояснення технічних особливостей.

Використання цифрових технологій в аграрній професійній та освітянській практиці не ставить під сумнів доцільність існування наявної структуру аграрної освіти. Однак електронні інструменти викладання/навчання (наприклад, веб-камери, навчальні програми, навчальні відеоматеріали, онлайн-платформи, чат-форуми) будуть активніше застосовуватися в майбутній професійній освіті, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. Цифрові технології продовжуватимуть стрімко розвиватися і відкриватимуть новий концептуальний та організаційно-технічний потенціал у всіх сферах аграрної професійної освіти. Це дозволить підвищити ефективність навчання, наприклад, скоротити час, необхідний для очного навчання.

Однак з подальшим розвитком диджиталізації необхідно пам’ятати, що лише прямі професійні та соціальні контакти між здобувачами освіти (учнями, слухачами, студентами тощо) і викладачами становлять фундамент успішного навчання.

Результати кількісного та якісного дослідження показують, що теоретичні та практичні знання мають центральне значення для обох типів трансформації. Тому необхідно забезпечити наступне:

  • регулярно переглядати та постійно адаптувати в майбутньому навчальні програми в професійно-технічних училищах та аграрних коледжах відповідно до процесу трансформації;
  • створювати стимули для подальшого та безперервного професійного навчання;
  • усувати бюрократичні перепони/перешкоди;
  • сприяти співпраці між різними провайдерами освітніх послуг та зацікавленими сторонами (виробники засобів виробництва, оператори ринку переробки продукції, тощо);
  • розвивати та реалізовувати концепцію міждисциплінарного навчання.

З метою повного використання потенціалу в найближчі роки необхідно:

  • залучити вимоги щодо володіння ключовими компетенціями з використання цифрових технологій до нормативних документів у сфері освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки зі збереженням якомога ширшого спектру базових сільськогосподарських компетенцій;
  • передбачити достатньо ресурсів для забезпечення адаптації та подальшого розвитку школи/коледжу, господарства та міжгосподарському об’єднанні (головна передумова);
  • реструктурувати та переорієнтувати програми фінансування та підтримки, у відповідності до змінених вимог реального життя;
  • реалізувати інтенсифікацію надрегіонального співробітництва у розробці відповідного програмного забезпечення для навчання в сільському господарстві та для навчання міжгосподарських об’єднаннях.

Практичний досвід показує, що такі теми як «Сталий розвиток» та «Сільське господарство 4.0» вже давно стали реальністю на фермах, що спричинило розвиток як позитивних, так і негативних процесів. Зокрема, добрива можна використовувати набагато більш ефективно, що впливає на емісію азоту – елементу, який, у свою чергу, спричиняє глобальне потепління. Це має позитивні наслідки для захисту здоров’я та безпеки праці. Разом з тим, психологічні навантаження на персонал зростають, а питання захисту даних набувають особливого значення, яке на варто недооцінювати.

Наслідки трансформації – приклад диджиталізації

Рисунок 1. Обрані сфери застосування цифрової трансформації

Професійне освіта має супроводжувати технологічні зміни та враховувати особливості соціальних питань, які притаманні сталому розвитку.

У найближчі роки не тільки практичне виробництво на підприємстві з усім спектром технологічних процесів, але й професійна кваліфікація працівника повинні будуть адаптуватися до поглибленого використання цифрових технологій з урахуванням професійних, технічних, методологічних і структурних аспектів. Наслідки пандемії коронавірусу значно прискорили цей процес в останні роки. Цілеспрямоване використання цифрових технологій та медіа набуває ознаки базової навички, подібної до читання, писання або рахування.

Учасники освітнього процесу (вчителі, викладачі, екзаменатори тощо) вимушені будуть посилено адаптуватися (змістовно, організаційно-технічно, а також методико-дидактично) до застосування навчальних та викладацьких цифрових технологій у всіх напрямах аграрної фахової освіти, а також підвищення кваліфікації та перепідготовки. Це вимагає від викладачів набуття базової професійної кваліфікації з наступним безперервним підвищенням кваліфікації. Крім того, активне використання цифрових технологій у професійній діяльності спричинить концептуальні та структурні зміни в усіх сферах системи аграрної освіти. Це вплине навіть на планування та фінансування освіти. Перспективні, практичні та прості у реалізації рішення можуть бути розроблені та впроваджені лише у постійному діалозі між усіма зацікавленими політичними та професійними учасниками.

Навчання в процесі практичної професійної діяльності («навчання в роботі» – “Learning by doing”) можна забезпечити за допомогою навчальних програм, а також відеозапису мобільними пристроями (смартфонами, планшетами, тощо), на яких відзняті матеріали можуть бути відображені. У такий спосіб презентовані виробничі процеси можуть бути переглянуті та за потреби проаналізовані, а потім удосконалені та поліпшені. Наставники/викладачі повинні записувати певні етапи навчального процесу за допомогою мобільних цифрових пристроїв і регулярно проглядати/обговорювати їх з практикантами та студентами. Завдяки цьому здобувачі освіти набувають професійної впевненості, отримують насолоду від досягнення мети і, таким чином, покращують власну мотивацію та задоволення від роботи. Диджиталізація пропонує багато нових можливостей для планування, реалізації та оцінювання власної професійної діяльності в ігровій формі («гейміфікація»- „Gamification“).

Поточна ситуація

Рисунок 2. Можливі підходи до рекомендацій щодо впровадження цифрової трансформації в освіті, перепідготовці та підвищенні кваліфікації

Дві трансформаційні сфери – диджиталізація та орієнтування сільського господарства на сталий розвиток – часто недостатньо висвітлюються під час навчання. Це є основною перешкодою для започаткування або подальшого розвитку бізнесу, наприклад, у напрямку «Сільське господарство 4.0». Для кваліфікованого викладання в цьому напрямку необхідно, щоб викладацький персонал володів найсучаснішими знаннями. Особливо в професійно-технічних училищах та сільськогосподарських коледжах поширення знань та досвіду з тематики «Сільське господарство 4.0» є серйозним викликом через неоднорідність учнівського складу та часто обмежені фінансові ресурси.

«Люди, тварини та техніка завжди добре співпрацювали/співіснували разом протягом тривалого часу. Сьогодні цього вже недостатньо: сьогодні нам потрібні люди, тварини, техніка та цифрові компетенції – все повинно бути гармонізовано. Працівники часто стикаються з технічними та професійними викликами, а іноді навіть перевантажені».

Якщо з різних причин під час навчання було надано недостатньо знань з питань сталого розвитку та «Сільського господарства 4.0», необхідно забезпечити можливість отримати або поглибити ці знання шляхом індивідуальної перепідготовки. У контексті перепідготовки важливо організувати навчання на основі практичних прикладів. Саме тому учасники курсів у рамках проєкту FABU надають перевагу очним курсам і тренінгам. І лише потім за ефективністю знаходяться онлайн-вебінари та лекційні заходи.

Підсумок і висновок

Пандемія Covid-19 та війна в Україні утворили широкий простір для активізації процесів трансформації, насамперед щодо диджиталізації та сталого розвитку в сільському господарстві. Однак нинішні глобальні кризи не повинні слугувати обґрунтуванням та поштовхом для відкату назад чи рефлексивного ностальгування за старими виробничими структурами/відносинами.

Натомість, необхідно використати імпульс, створений цими подіями, для прискорення всеохоплюючого, сталого процесу трансформації. Екологічно та соціально відповідальне сільське господарство, безумовно, може бути економічно привабливим на рівні господарства та вигідним для економіки загалом. Концепція «дешевше та ще дешевше» в довгостроковій перспективі, враховуючи різноманітні взаємодії сільського господарства з кліматом, навколишнім середовищем, біорізноманіттям і благополуччям тварин спричиняє результат «занадто дорого». Тому бездіяльність або занадто повільні дії зроблять деякі речі не доступними в майбутньому.

Тому, для докорінного покращення освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у напрямку сталого розвитку та «Сільського господарства 4.0» необхідно вжити наступних заходів:

  • переглянути навчальні плани та навчальні матеріали з урахуванням їх майбутньої тісною синхронізації та адаптації до технічного прогресу;
  • гнучко адаптувати навчальні програм до цифрових умов сучасного та майбутнього сільського господарства (технологічні новації на виробництві не повинні випереджати рівень викладання відповідних дисциплін);
  • постійно підвищувати кваліфікацію викладацького складу;
  • викладати фахові спеціалізовані дисципліни, доповнюючи їх базовими знаннями, які формуватимуть компетенції щодо диджиталізації та сталого розвитку;
  • забезпечити доступність цифрових інструментів для викладання;
  • спонукати виробників спонсорувати професійно-технічні училища та коледжі (спільні зобов’язання учасників освітнього процесу);
  • стимулювати безперервну професійну освіту та навчання;
  • зменшувати бюрократичні перешкоди;
  • сприяти співпраці між різними провайдерами освітніх послуг та зацікавленими сторонами (виробники засобів виробництва, оператори ринку переробки продукції, тощо);
  • просувати міждисциплінарні концепції навчання.

Трансформаційні процеси в сільському господарстві та проєкт FABU

У рамках першого етапу проєкту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» (FABU) з 2017 року було переглянуто навчальні плани та програми, до яких залучили як окремі дисципліни проблематику диджиталізації та сталого розвитку в сільському господарстві. З 2018 року також було визначено й розроблено навчальні модулі (навчальні матеріали), а також проведено семінари/вебінари з наступних тем, які характеризують процес трансформації:

  • «Німецькі та європейські правові стандарти щодо забезпечення благополуччя тварин, розвитку племінної справи й організації годівлі у тваринництві»;
  • «Диджиталізація у рослинництві»;
  • «Комп’ютеризоване/автоматизоване тваринництво – диджиталізація виробничих процесів (ДВП)»;
  • «Введення в диджиталізацію»;
  • «Диджиталізація в рослинництві. Точне землеробство»;
  • «Диджиталізація та автоматизація в аграрній електротехніці»;
  • «Системи цифрового управління стадом»;
  • «Утримання тварин, що відповідає біологічним вимогам виду, та будівництво приміщень у молочному скотарстві»;
  • «Енергоефективність в сільському господарстві (на фермі)»;
  • «Концепція підвищення енергоефективності під час роботи на полі (економія пального)».

На поточний календарний рік заплановані або вже реалізується між іншим наступна діяльність (розробка навчальних модулів та проведення семінарів/вебінарів) з наступних «трансформаційних» тем в сільському господарстві:

  • Виробництво відновлюваної енергії в сільському господарстві
  • Використання теплових насосів у сільському господарстві
  • Зміна та захист клімату в сільському господарстві
  • Сільське господарство та відновлювальна сировина
  • Основи органічного землеробства, виробництва продукції рослинництва та тваринництва

За словами українських партнерів, за допомогою таких навчальних матеріалів, проєкт FABU робить дуже важливий внесок у оновлення та вдосконалення системи освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації в аграрних коледжах та навчальних центрах України в напрямку сталого розвитку та диджиталізації.

 

Ханс Георг Хассенпфлюг