Дорогі партнери, однодумці та друзі проєкту FABU!

21 квітня 2021 року в приміщенні Науково методичного центру вищої та фахової передвищої освіти» (колишня «Агроосвіта») у співпраці з ФАО, проєктами АПД (www.apd-ukraine.de/ua) та FABU відбулася IV Міжнародна конференція на тему: «Кліматичні зміни: виклики для аграрної освіти і науки».

Пан Ханс Георг Хассенпфлюг, керівник проекту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України – FABU», зробив доповідь на тему «Зміна клімату – чи відповідають навчальні програми аграрних коледжів вимогам часу?», в якій проаналізував зміст актуальних навчальних програм в аграрних коледжах.

У вступі він наголосив, що сучасні науковці одностайно погоджуються з тим, що нині відбувається глобальна зміна клімату, яка, крім усього іншого, призведе до подальшого збільшення концентрації CO2, підвищення середніх температур, зростання кількості випадків екстремальних кліматичних подій (спекотні хвилі, посухи, сильні дощі, повені тощо) та змінить моделі опадів (див. таблицю 1).

Зміни оточуючого середовища будуть мати безпосередні та різноманітні наслідки на сільське господарство. Зокрема, зсув періоду вегетації та регіонів вирощування культур, поява нових хвороб, шкідників та бур’янів, а також підвищення теплового стресу у тваринництві.

За останні п’ять років, за словами Хассенпфлюга, ви вже кілька разів мали передчуття значимості майбутніх викликів та встигли усвідомити їх значення. Тому нам терміново потрібно розробити стратегії адаптації.

Проблему він вбачає зокрема в тому, що вчені не можуть передбачити, не кажучи вже про те, щоб сказати з упевненістю: коли, де, як часто та як сильно відбуватимуться окремі кліматичні події. Очевидним є та, що майбутні сценарії зміни клімату страждають значною невизначеністю. Тенденції, які ми спостерігаємо вже сьогодні, часто випереджають найгірші прогнози.

Пан Хассенпфлюг зазначив, що наслідки зміни клімату також помітні в Україні, і що сільське господарство з його спеціалізованими та наукомісткими бізнес процесами зазнає особливо сильного адаптаційного тиску.

Отже, «адаптація» стане словом майбутнього. Пристосування до кліматичних змін не є чимось новим у сільському господарстві – однак новим є швидкість та обсяги, за словами пана Хассенпфлюга. Свого часу навіть наші предки реагували на зміни середовища. Наприклад, проводилась спрямована селекція рослин для отримання більшої врожайності та поліпшення здоров’я з використанням меншої кількості пестицидів, а приміщення для тварин будували відповідно до кліматичних умов.

До цього часу метою виробництва було досягнення максимально вигідних показників – урожаю, якості, продуктивності та здоров’я рослин і тварин.

Тема кліматичних змін до цього часу відігравала другорядну роль і в навчальній програмі коледжів в Україні. Однак наразі необхідно терміново зосередити увагу на питаннях зміни клімату та їх висвітленню в професійній освіті.

Проект FABU вже усвідомив це нове завдання і включив тему зміни клімату до каталога завдань проекту. Тому проект FABU вже працює над стратегічним портфелем для інтеграції окремих важливих кліматичних тем в програму навчання в аграрних коледжах. За словами пана Хассенпфлюга, проводиться підготовча робота, зокрема формуються робочі групи освічених викладачів, які координують зміст та дидактичні методи, перетворюють їх на цілісний міждисциплінарний підхід. Другим кроком є збір фактичної інформації щодо зміни клімату (причини, події, адаптування тощо) та обробка її на практиці.

Майбутнім спеціалістам та операційним менеджерам слід показати шляхи того, як вони можуть краще відповідати ризикам та викликам зміни клімату.

У концепції та структурі дисципліни «Зміна клімату та адаптація», буде використана і надалі методика викладання з орієнтацією на набуття навичок вирішення практичних задач, яка вже успішно застосовувалась в інших навчальних дисциплінах, а зміст базуватиметься, серед іншого, на знаннях та підготовлених матеріалах німецьких та інших міжнародних колег.

У середньостроковій перспективі проект має на меті розробити освітні формати на тему «Зміна клімату та адаптація» та інтегрувати їх у навчальні програми та навчальні плани аграрних коледжів. Однак перш за все важливо зібрати необхідні матеріали, розробити базові концепції та переглянути наявний зміст.

Наприклад, можливий блок уроків для студентів з таким змістом:

  1. Аналіз вхідних знань учнів – зріз навчальної групи.
  2. Сучасне та майбутнє значення теми зміни клімату – фактичний аналіз.
  3. Уточнення наукових термінів та понять на тему зміни клімату.
  4. Формулювання / визначення цілей навчання. Основа: вхідні знання та фактичний аналіз.
  5. Опис дидактичних методичних підходів / концепцій для їх реалізації.
  6. Розробка та реалізація змісту / послідовність окремих навчальних дисциплін

–  Заняття 1: Як створюється клімат

– Заняття 2: Клімат – що можна спостерігати

– Заняття 3: Які причини кліматичних змін

– Заняття 4: Як формується клімат?

– Заняття 5: Які наслідки кліматичних змін

– Заняття 6: Що робить політика і які можливі технічні заходи?

  1. Контроль результатів навчального процесу – предметна та комплексна форми іспиту.

 

Мета полягає в тому, що б тематикою “кліматичні зміни”, розширити спектр освітніх послуг, та навчити випускників коледжів таким чином, щоб вони мали змогу створювати ферми/компанії з розумним ризиком, інноваційно та орієнтовано на майбутнє – тобто з урахуванням змін клімату.

«Вже не існує такого поняття: «продовжувати як раніше». Захист клімату є найбільшим викликом 21 століття». Ця цитата Ангели Меркель підкреслює сучасний вибуховий характер теми «зміни клімату», яка стосується всього людства – незалежно від того, який внесок робить кожна людина. Але хто і що насправді є причинами повзучої загрози? Які конкретні наслідки зміни клімату в усьому світі та в Україні? Що ми можемо з цим зробити і як ми можемо до цього підготуватися?

З урахуванням зазначеного, становиться зрозумілим важливість того, щоб студенти аграрних коледжів ознайомилися з науковими принципами функціонування кліматичної системи, а також з причинами, розвитком та наслідками ігнорування проблем кліматичних змін. Важливо усунути прогалини в знаннях та показати можливі рішення для запровадження адаптованих виробничих систем. Дослідження в аграрній сфері показали б наскільки запропоновані заходи впливають на ситуацію. Разом з тим, політичні та економічні рамкові умови також мають велике значення.

Підсумок

За словами пана Хассенпфлюга, зміна клімату створює нові виклики для політики, сільського господарства, науки та освіти. Він вбачає важливе завдання проекту в інтеграції знань про причини, наслідки та варіанти дій щодо зміни клімату в навчальну програму коледжів з метою забезпечення сталого виробництва продуктів харчування в Україні, незважаючи на кліматичні зміни. Проект FABU буде і надалі займатися цими проблемами.

Тому, що

Захист клімату = захист ресурсів

Це буде досягнуто шляхом:

Цитата грецького філософа Перікла (500 ст до РХ) є для нас настановою

Ханс Георг Хассенпфлюг

Керівник проєкту FABU