Пандемія коронавірусу та агресивна війна російської федерації проти України показали, що в разі кризи ЄС повинен реагувати швидше та гнучкіше. Тому кількість програм фінансування має бути скорочена на дві третини до 16, а обсяг зафіксованих коштів – зменшений. Якщо говорити більш предметно, Європейська комісія пропонує на період з 2028 по 2034 рік бюджет у розмірі майже 2 трильйони євро для фінансування завдань найближчих років. Таким чином, встановлено важливі базові показники для початку тривалих і часто суперечливих дебатів.  Для цього є свої причини: йдеться про гроші, владу та майбутнє Європи.

Отже, Комісія пропонує зосередити кошти на забезпеченні функціонування логістичних ланцюгів, обороні та забезпеченні конкурентоспроможності виробництва, але водночас дотримуватися базових цілей ЄС, а також розвивати сільське господарство. Центральним аспектом є підвищення гнучкості та спрощення існуючих програм, а також запровадження нових коштами ЄС для зменшення навантаження на національні бюджети, що, однак, в цілому, швидше призведе до перерозподілу бюджетів між країнами, ніж до фактичного зменшення фінансового навантаження на громадян ЄС. Європейський парламент підтримує збільшення фінансування, але вимагає надійного парламентського контролю та приведення пропозицій у відповідність до фактичних обставин.

Основні положення проєкту нового проекту бюджету

– Бюджет:

Більший бюджет – нова структура.

За бажанням Комісії, загальний бюджет має зрости з приблизно 1,2 трлн євро в поточному році до 1,984 трлн євро в бюджеті на 2028–2034 роки. При детальному розгляді це збільшення, яке на перший погляд здається значним, виявляється не таким вже й суттєвим, оскільки Комісія працює з поточними цінами, тобто інфляція не вираховується. Якщо порівняти бюджет з економічною потужністю держав-членів, то планується помірне збільшення з 1,1 % до 1,26 % (+ 15 %). Оскільки з 2028 року вперше потрібно буде погасити борги Фонду, створеного для боротьби з коронавірусом, щорічні виплати становитимуть щонайменше 24 млрд євро. Без урахування цих виплат бюджет зменшиться на 0,11 % до 1,15 % від економічного потенціалу.

– Пріоритети:

  • Оборона та безпека

Збільшити витрати на посилення військової оборони Європи і реагування на кризи.

  • Конкурентоспроможність

Сприяння розвитку стратегічних технологій, досліджень та промислових інновацій для подолання інвестиційного розриву з США та Азією.

  • Спільні цілі

Продовження підтримки структурно слабких регіонів, але зі спрощеною процедурою

  • Навколишнє середовище та клімат

Збереження центральної ролі екологічної та кліматичної політики, як і в нинішніх фінансових рамках.

  • Підтримка України

Мобілізація 100 мільярдів євро для України.

– Фінансування:

Нові завдання – нові витрати.

На додаток до існуючих основних завдань ЄС, таких як підтримка фермерів, розвиток сільських територій, розширення автомобільних і залізничних доріг, а також різноманітних досліджень і програм сусідства, в майбутньому необхідно буде фінансувати і нові види діяльності, такі як витрати на військові потреби або заходи з підвищення конкурентоспроможності.

На сьогоднішній день бюджет ЄС значною мірою фінансується за рахунок внесків країн-членів, насамперед Німеччини, яка вносить майже чверть спільного бюджету. Іншими чистими платниками є Франція та Нідерланди. В середньому вони вносять трохи більше одного відсотка свого економічного потенціалу.

Сумнівно, що країни-члени будуть готові платити більше в майбутньому, оскільки багато з них самі борються з обмеженим бюджетом і високими боргами.

Крім того, ЄС має так звані власні кошти. Так, близько трьох чвертей митних зборів, що стягуються на зовнішніх кордонах ЄС, надходять до спільного бюджету. З метою полегшення навантаження на національні бюджети та стабілізацію доходів планується введення додаткових механізмів для збільшення надходження нових власних коштів. Однак уряди кількох держав-членів ставляться до цього критично.

– Структура та гнучкість:

Нова структура бюджету – більше гнучкості

Бюджет має стати простішим, раціональнішим і гнучкішим, щоб мати можливість швидше реагувати на непередбачувані події. Для того, щоб досягти цих цілей, в майбутньому буде лише три основні статті бюджету, на додаток до адміністративних витрат:

– «Європа у світі» (215 млрд. євро);

– «Конкурентоспроможність, процвітання та безпека» (590 млрд. євро) та

– «Економічна, соціальна та територіальна згуртованість, сільське господарство, сільські території та моря, процвітання та безпека» (1.062 Mrd. Euro).

Брюссель хоче об’єднати дві найбільші статті бюджету – сільське господарство та регіональний розвиток – у статтю “Плани партнерства”. Це об’єднає майже 70 відсотків поточного бюджету в одну бюджетну статтю.

Пряма допомога сільському господарству повинна залишатися.

У наступному бюджетному періоді на програми сільського господарства буде виділено 300 мільярдів євро. Як і раніше, підтримка фермерів буде надаватися переважно у вигляді прямої допомоги, розмір якої залежатиме від розміру господарств. Крім того, за даними Комісії, будуть вжиті заходи підтримки молодих фермерів, допомога в інвестиціях та/або екологічні бонуси з інших програм.

Фахові політики побоюються, що злиття вищезгаданих статей бюджету та посилення впливу країн-членів призведе до кінця спільної аграрної політики.

– Роль парламенту:

Європарламент наголошує на необхідності посилення парламентського контролю за розподілом та відстеженням коштів.

Завершення обговорення до весни 2027 року?

Наразі багато що залишається незрозумілим. Зазвичай після представлення проекту бюджету розпочинається тривала і часто суперечлива дискусія, в ході якої проект Комісії, як правило, неодноразово переглядається. Тому на даний момент важко зробити серйозний прогноз щодо результату.

Це тим більше вірно, що Парламент і Рада все ще мають схвалити бюджет. Зрештою, необхідне також одностайне голосування держав-членів. Минулий досвід показує, що перед голосуванням відбуваються важкі і тривалі переговори.

Однак перші міркування вказують на те, що планується завершити переговори з нинішніми учасниками до весни 2027 року, до президентських виборів у Франції.

Поточна дискусія

Вже зараз частина аграрного лобі висловлює різку критику щодо запланованих скорочень бюджету на реалізацію Спільної аграрної політики (САП) (замість 380 млрд євро в майбутньому лише 300 млрд євро).

Як аргумент наводиться те, що сільське господарство буде принесене в жертву заради витрат на оборону та підтримку України. Крім того зазначається, що через посилений приплив дешевих українських імпортних товарів, який має політичне підґрунтя, посилилася нестабільність ринку та відчуття недобросовісної конкуренції.

Така аргументація не є доречною і не ґрунтується на фактичних даних. Вона ще раз демонструє, як за допомогою дезінформації намагаються вплинути на громадську думку. Факт:

  • Частка сільського господарства в бюджеті ЄС в минулому постійно зменшувалася в Багаторічних фінансових рамках (БФР). Причиною цього скорочення була масова критика структури Спільної аграрної політики (САП), а також, безсумнівно, тенденція до зменшення значення сільського господарства в економіці всіх країн ЄС.
  • Гучна критика пропозиції Комісії щодо Багаторічних фінансових рамок (БФР), швидше за все, призведе до того, що скорочення аграрних коштів не буде таким значним, як було оголошено. Оскільки так буває завжди, природно виникає питання, чи вже враховано таке можливе скорочення? З огляду на тривалість попередніх переговорів щодо БФР, рішення щодо майбутнього БФР очікуються лише в 2027 році.

Це означає, що на нас чекає ще два роки суперечливих дискусій. Однак на сьогоднішній день існує консенсус між усіма органами, що приймають рішення:

Масштабна фінансова підтримка України не викликає сумнівів!