У 2025 році коледжі вимушені долати низку труднощів/проблем. Зокрема, представники коледжів скаржаться на скорочення державного фінансування та відсутність стратегії розвитку фахової передвищої освіти, а також на невизначеність щодо майбутньої ролі коледжів у рамках реформи профільної середньої освіти.
Наразі у понад 700 закладах фахової передвищої освіти навчається близько 400 000 студентів. Незважаючи на велике значення такої форми освіти для економіки країни, її політичне сприйняття є зовсім іншим. Наприклад, у Міністерстві освіти і науки України (МОН) немає відповідного директорату, який би займався цією сферою.
Володимир Зелений, координатор сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН, кандидат історичних наук, в. о. директора у відокремленому структурному підрозділі «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» описує актуальні тенденції, проблемні питання та можливі шляхи вирішення проблем у сфері фахової передвищої освіти.
Зміни у фаховій передвищій освіті у 2025 році
- З листопада 2024 року повноваження щодо фахової передвищої освіти були передані від Директорату фахової передвищої, вищої освіти до Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки (MBW).
На сьогоднішній день немає жодних обґрунтованих причин для такого рішення. Нестача фінансових коштів не може бути аргументом, оскільки, за заявою Міністерства освіти та науки України, у 2024 році було досягнуто значного зростання витрат на освіту.
Зміна функціональних та організаційних повноважень коледжів у Міністерстві освіти та науки має суттєві наслідки. Серед них, зокрема:
– перевірені структури, а також процедури розробки та прийняття рішень щодо фахової передвищої освіти були скасовані без заміни;
– директорат професійної освіти в Міністерстві освіти та науки України не отримав відповідного кадрового забезпечення, незважаючи на нові завдання в рамках отриманих повноважень у сфері фахової передвищої освіти.
Наслідки: Протягом усього періоду підготовки та проведення вступної кампанії 2025 року з прийому на фахову передвищу освіту МОН не забезпечило належного фахового супроводу цього процесу (дві наради за весь період кампанії з прийому);
– про цілі/зміст/опрацювання проекту «Стратегії розвитку фахової передвищої освіти на період 2025–2035 рр.» коледжі не були поінформовані з боку МОН;
– з боку відділів освіти (управлінь) регіональних адміністративних органів посилюється тиск на фахові коледжі – відокремлені структурні підрозділи університетів. Такі заяви, як «Фінансування більше не буде», «Негайно залиште структуру університетів» або «З 2027 року ви будете налавати тільки практичну підготовку» ілюструють складну ситуацію, в якій опинилися фахові коледжі;
– комунікація адміністративних органів з закладами фахової передвищої освіти є незадовільною. Наприклад, робляться спроби перенести питання на індивідуальний, точковий рівень, щоб не доводилося приймати загальноприйнятні правила для всіх закладів фахової передвищої освіти.
- Уряд затвердив новий перелік посад для педагогічних та науково-педагогічних працівників, серед яких є також посада голови циклової комісії.
Цей захід слід вітати. Фактично, запровадження посади голови циклової комісії мало відбутися вже 1 січня 2022 року. Однак залишається невирішеною низка організаційних та фахових питань, таких як:
- питання щодо тривалості відпустки завідувача/ки відділення та методиста/ки;
- пояснення щодо опису/класифікації посади голови циклової комісії в системі стандартних кадрових норм і, відповідно, щодо включення її до штатних розписів фахових коледжів;
- інформація про фінансування нової посади з 1 січня 2026 року.
- Уряд вніс зміни до Національної рамки кваліфікацій (НРК), яка класифікує/визначає стандарт фахової передвищої освіти на п’ятому рівні НРК (виняток: кваліфікація молодшого бакалавра).
Урядовим рішенням було уточнено низку важливих термінів у сфері кваліфікацій у НРК. Було скасовано специфічне формулювання щодо відповідності третього (найвищого) рівня професійної (професійно-технічної) освіти (ПТО) четвертому або п’ятому рівням НРК. Ці заходи посилили позиції фахової передвищої освіти в українській системі освіти в контексті європейської інтеграції, оскільки завдяки цьому відбулася і продовжує відбуватися адаптація Національної рамки кваліфікацій до Європейської кваліфікаційної рамки.
- Кабінет Міністрів затвердив «Порядок визнання результатів навчання, здобутих на ТОТ, на рівнях професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти».
Таким чином, встановдено чіткі правові норми та процедури щодо того, як поводитися з такими результатами навчання. Це важливо для реінтеграції наших громадян, які перебувають на окупованих територіях.
- Крім того, спостерігаються позитивні зміни щодо вдосконалення системи надання стипендій та переліку платних послуг, які можуть надавати освітні заклади.
- Коледжі включено до програми Skills4Recovery Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH.
В принципі, залучення коледжів до програми Skills4Recovery варто оцінювати як позитивний крок. Однак незрозуміло, чому фахова передвища освіта була включена до програми лише в 2025 році. Насправді проект Skills4Recovery мав охоплювати третій-п’ятий рівні Національної рамки кваліфікацій, включаючи фахові коледжі, з самого початку його реалізації.
Виклики нового навчального року 2025/2026
Невирішеною залишається проблема компетентного управління фаховою передвищою освітою, оскільки в МОН немає окремого директорату, відповідального за цю сферу. Це призводить до накопичення невирішених питань і посилює незадоволеність з боку коледжів.
Крім того, політичні органи досі не надали звіту про стан справ щодо розроблення стратегії розвитку фахової передвищої освіти на період 2025-2035 років. Наприклад, на даний момент немає доступних документів для обговорення, не кажучи вже про те, що невідомий термін її прийняття та реалізації.
У січні 2025 року відбулася зустріч представників коледжів з міністром освіти і науки Оксеном Лісовим, на якій закладам фахової передвищої освіти було запропоновано самостійно розробити таку стратегію. Проект був розроблений представниками фахової передвищої освіти і вже в березні 2025 року поданий до МОН. Наразі МОН не відреагувало на цей стратегічний документ.
Фінансування фахової передвищої освіти на 2026 рік наразі залишається невизначеним. На 2025 рік бюджети на фахової передвищої освіти були скорочені, що викликало наступні питання:
– Чи вживаються заходи для запобігання повторному недофінансуванню фахової передвищої освіти? Якщо так, то які? Якщо ні, то як забезпечити виконання освітнього завдання за умов недофінансування?
– Хто (установа/організація) відповідає за підготовки проєкту в частині фінансування фахової передвищої освіти на 2026 рік?
– Чи враховуються пропозиції фахових коледжів щодо потреб у фінансуванні на 2026 рік (відповідні форми мали бути заповнені закладами до 28 липня 2025 року)? Якщо так, то в якій формі? Якщо ні, то чому?
– Як заклади фахової передвищої освіти будуть залучені до подальшого процесу підготовки бюджету?
– Чи є гарантія, що бюджетний запит буде подано вчасно? Примітка: Парламентський бюджетний процес на 2026 рік розпочинається 15 вересня 2025 року.
Стандарти фахової передвищої освіти 2.0 мають бути розроблені та прийняті невідкладно. Через зміни з підпорядкуванням фахової передвищої освіти це питання з осені 2024 року практично “законсервоване”. Створено конкурсну комісію та напрацьовано цілу низку документів. Наприклад, серед них
– новий Перелік галузей знань (спеціальностей),
– наказ МОН про особливості запровадження нового Переліку,
– новий склад сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН,
– пакет документів від учасників конкурсного відбору до підкомісій науково-методичних комісій сектору
але відсутня концепція роботи та реалізації задумів, включаючи регламентацію відповідальностей учасників процесу.
Реформа профільної школи, тобто запровадження трирічної профільної середньої освіти (у 10-12 класах), також викликає низку запитань. З юридичної точки зору, в рамках реформи мають бути створені академічні ліцеї. Фахові коледжі (фахова передвища освіта) разом з ПТУ (професійно-технічна освіта) покликані забезпечувати здобуття профільної середньої освіти професійного спрямування. Тривалий час фахові коледжі не були представлені у комунікаційних заходах, не кажучи вже про їх залучення до формування нової концепції профільної середньої освіти. Це створило у громадськості хибне враження, що тільки академічні ліцеї та “професійні коледжі” можуть або повинні надавати профільну середню освіту.
Лише цього року було публічно оголошено, що з 1 вересня 2027 року, після закінчення 9 класу, учні зможуть здобувати профільну середню освіту в академічному ліцеї або в ПТУ, або в фаховому коледжі (одночасно зі спеціальністю). Однак, профільна середня освіта не є основним видом діяльності ні для ПТУ, ні для фаховий коледжів. Заклики “відмовитися від профільної середньої освіти” суперечать вимогам законодавства, здоровому глузду та іншим вимогам, таким як потреба в прискоренні виведення молоді на ринок праці.
Для того, щоб відповісти на ці виклики, необхідно дотримуватися чинного законодавства. Зокрема, це стосується Закону України “Про фахову передвищу освіту”, який набрав чинності шість років тому. Виконання законодавства та створення Директорату фахової передвищої освіти в структурі Міністерства освіти і науки України дозволить вирішити більшість проблем фахової передвищої освіти, повною мірою використовувати міжнародну технічну допомогу, розвивати двосторонні проекти (з партнерами в Україні та за кордоном), а також отримувати гранти на розвиток фахових коледжів.