Вибір місця для професійно-технічної чи вищої освіти – це перший важливий рубіж молодої людини на її шляху до майбутнього професійного життя. Колись початок професійного навчання був простішим. Але нинішня пандемія  Covid-19, що увійшла в наше повсякденне життя, суттєво вплинула на звичний ритм навчання в школах, коледжах та закладах вищої освіти, особливо на етапі професійної орієнтації школярів та учнів технікумів і коледжів. Проте тим, хто нині вийшов на фінішну пряму, не варто втрачати віру в свої сили й твердо визначитися з орієнтирами на майбутнє.

Для молоді, яка опановує професійну освіту або щойно склала чи перебуває напередодні складання іспитів, життя в умовах коронавірусу було й залишається непростим. Замість звичної парти – відеочат, замість дошки – планшет, замість аудиторій у коледжі – клавіатура. Для юнаків та дівчат «коронавірусного покоління» наполегливе заучування навчального матеріалу у цифровому форматі та віртуальна комунікація стали буденністю. А що ж після успішного завершення навчання в коледжі? Коли в кишені вже є диплом «молодшого спеціаліста»? Тут поки що теж мало що зміниться. Адже дистанційний режим поширюється і на плани стосовно професійного майбутнього чи навчання у закладі вищої освіти. Скасовуються інформаційні заходи та ярмарки, випробовуються нові методи комунікації. Минулими місяцями відбулися перші заходи в цифровому форматі, на яких молоді люди мали змогу отримати інформацію про професії у віртуальному режимі.

З чим доводиться мати справу молодим людям, що навчаються нині у спеціальних професійно-технічних закладах?

Минулими місяцями багатьом учням технікумів чи коледжів довелося опановувати мистецтво навчання в домашніх умовах або ж в умовах  дистанційної освіти. Часто відчувається брак практичних вправ і завдань, що були сильною стороною стаціонарного навчання у коледжах. Адже часто цифрового чи дистанційного навчання самого по собі недостатньо. Ситуацію ще більш ускладнює та обставина, що попри поліпшення матеріально-технічного забезпечення навіть наші пілотні коледжі не можуть запропонувати якісне дистанційне навчання за усіма напрямами. Затримується проведення екзаменаційних сесій. Випускники побоюються того, що через нинішню складну ситуацію їм не вдасться знайти адекватного місця роботи.

Як впливає нинішня ситуація на випускників коледжів?

Пандемія Covid-19 зумовила зміни у виборі майбутніх професій, а потреба у кваліфікованих фахівцях у деяких галузях зросла. Зокрема помітно зменшилася популярність професій у галузях громадського харчування, туризму, культури чи засобів масової інформації. Натомість суттєво зросла привабливість у рейтингу популярності системно значимих професій, зокрема в аграрному секторі та роздрібній торгівлі. З урахуванням цих тенденцій нині випускники шукають передовсім актуальні програми освіти та професії, що мають попит в умовах будь-якої кризи.

Які перспективи існують для випускників аграрних коледжів у 2020/2021 навчальному році

У багатьох галузях, зокрема і сільському господарстві, існує потреба й триває пошук кваліфікованих фахівців. Професійно-технічне навчання з орієнтацією на вимоги виробничої практики й ринку відкривають для випускників коледжів чимало різноманітних можливостей для впевненого входження у професійне життя, а тим самим і хороші перспективи на майбутнє.

Нинішня ситуація

В умовах коронавірусної пандемії аграрним коледжам доводилося й доводиться організовувати навчання й контроль знань своїх студентів за складних умов дотримання соціальної дистанції та гігієни, тобто дистанційної освіти. Та все ж таки на екзаменах досягнуто непоганих результатів. Тим самим з урахуванням високої потреби у фахівцях закладено важливу основу для вступу у професійне життя та існують шанси й обґрунтовані сподівання на те, що після завершення професійно-технічного навчання вдасться знайти надійне й перспективне робоче місце.

Важливим моментом у цьому зв’язку є власна ініціатива. Той, хто вчасно  потурбувався про місце для практики, отримає шанс ознайомитися із виробництвом, а завдяки цьому можливо й перспективу майбутнього працевлаштування на підприємстві своєї мрії.

У часи коронавірусу подання заявок по Інтернету, телефонні співбесіди  або відеочати практикуються дедалі частіше – Правила ознайомчої співбесіди в режимі онлайн

«Буду радий Вашому запрошенню на співбесіду з метою відбору кандидатів». Так, або подібним чином донедавна завершувалися листи-заявки на участь у конкурсі. Проте в часи коронавірусу це стало малоефективним,  адже майже всі гравці на ринку праці поки що відмовилися від особистого потискання рук.

Не так давно ретельно підібрана добірка презентаційних матеріалів, відправлена поштою, вважалася неодмінною передумовою успішного звернення із заявою на працевлаштування. Але зміни торкнулися й цього аспекту, бо дедалі більше фірм віддають перевагу презентаціям у електронній пошті або матеріалам у режимі онлайн.

Однак електронний варіант не означає, що все автоматично відбувається простіше.  Звернення про приймання на роботу в електронному форматі теж має бути добре підготовленим та відповідати встановленим вимогам. До заявки електронною поштою висуваються ті ж самі вимоги, що й до її поштового варіанта. Проте всі документи сканують й відсилають разом з особистим супровідним листом.

Важливо: відправляти файли лише у вживаних форматах.

Якщо підприємство надає електронний бланк для заповнення документів, його необхідно ретельно заповнити та за можливості додати й особистий супровідний лист. Завантажуються також свідоцтва й автобіографія. Великі за обсягом документи рекомендується об’єднувати в один файл – це полегшить їхній перегляд.

Для відеочату важливий стабільний зв’язок в інтернеті. Його надійність треба перевірити перед початком розмови. Тоді можна впевнитися у правильному налаштуванні мікрофона або камери, а також у приємному та належному фоні для розмови. Врешті-решт  для співбесіди з метою добору або приймання на роботу в режимі відеочату діють ті самі правила, що й для традиційної очної співбесіди.

Алгоритм дій у проєкті FABU

У проєкті FABU кілька місяців тому ми також перевели подання заявок на проходження практики в Німеччині в режим онлайн. Тому для нас важливо, щоб кандидат/-ка вказували у своєму супровідному листі, у якому форматі проходитиме співбесіда з відбору, наприклад : „… буду радий/-а взяти участь у відеоінтерв᾽ю по Skype, Zoom чи Facetime“. Тоді ми одразу будемо знати, як зв’язатися з відповідним/-ою кандидатом/-кою.

Досвід першого проходження відбіркової співбесіди  в онлайн-режимі

Практика дає можливість поглибити фахові, методичні та практичні вміння і навички і в тих областях, з якими неодмінно доведеться мати справу у професійному житті й яким у коледжах з огляду на переважне викладання теоретичних знань із спеціальності приділяється недостатня увага. Це стосується, наприклад, таких тем, як робота в команді та організація командної роботи, командний та проєктний менеджмент, виробничі процеси та їхня організація на рівні підприємств. Дедалі більш важливу роль відіграє також застосування цифрових технологій на практиці (системи управління фермою, Великі дані, тощо), а не лише в навчанні.

Попри розлогу інформацію щодо подання заявок та презентації матеріалів у режимі онлайн результати першого відбору, проведеного цілком в електронному (віртуальному) режимі, дещо розчаровують з огляду на такі моменти:

  1. Збентеженість і невпевненість студентів.

Попри велику за обсягом інформацію з великою кількістю практичних порад студенти все ж таки до кінця не впоралися із презентаціями в режимі онлайн. У нас  склалося враження, що їм не було надано належної підтримки як на приватному, так і фаховому рівні, не кажучи вже про надання допомоги у підготовці до співбесіди загалом.

  1. Брак техніки – відсутність доступу до інтернету

На основі заздалегідь проведених розмов із кандидатами можна було зробити висновок, що у них є як відповідна техніка (комп’ютери, ноутбуки, iPAD-планшети), так і необхідний доступ до інтернету. Але в багатьох випадках не було ані того, ані іншого, через що відбіркові співбесіди в деяких випадках довелося проводити телефоном або в коледжах.

  1. Знання мови

В умовах коронавірусу заняття з мови переважно відбувалися в електронному режимі. Це виявилося неабиякою проблемою, оскільки контроль за засвоєнням знань виявився не таким ефективним, як у випадку з очною формою навчання. Більшість студентів під час відбіркової співбесіди продемонстрували вкрай недостатні знання німецької мови. За кілька тижнів до від’їзду до Німеччини тут ще потрібно зробити багато роботи для того, щоб практиканти почувалися комфортно у сім’ях, які їх прийматимуть.

  1. Учасники співбесіди продемонстрували дуже низькі знання із сільськогосподарської практики або й відсутність таких знань. Переважна частина студентів родом із сімей, що мають, так зване, підсобне господарство, тобто займаються обробкою землі та тваринництвом з метою забезпечення власних потреб, але де немає ані виробничої техніки, ані процесів виробництва, характерних для сільськогосподарських підприємств. Лише у п’яти студентів був практичний досвід, здобутий у фермерських господарствах поза межами коледжу чи сім’ї.
  2. Підготовка до інтерв’ю

Кандидати/-ки виявилися недостатньо підготовленими до співбесіди. Це особливо чітко далося взнаки під час відповідей на відкриті питання й звісно ж пов’язане з пунктом 6.

  1. Проходження інформації від коледжів до кандидатів

Інформацію коледжі передавали по-різному, частково із суттєвими затримками, а то й зовсім погано. Так, частина студентів була проінформована про строк співбесіди всього за 1, максимум 2, дні до неї. Цього недостатньо для цілеспрямованої підготовки студентів до відбіркової співбесіди.

  1. Мотивація студентів

Попри всі труднощі ознаки власної ініціативи студентів простежувалися лише в обмеженому обсязі. Якщо хтось претендує на практику за кордоном, він зобов’язаний займатися забезпеченням формальних рамкових умов. Так, наприклад, лише половина кандидатів/-ок потурбувалися про отримання закордонного паспорта. Попри пораду заздалегідь зайнятися вирішенням цього питання багато кандидатів/-ок чекають доти, доки не пройдуть відбору. З огляду на вузький часовий проміжок для оформлення документів: інколи це надто пізно для реалізації подальших кроків. Під час співбесіди лише кілька учасників продемонстрували інтерес до ситуації в країні свого майбутнього перебування.

  1. Водійське посвідчення

Більшість студентів (понад 80%) на момент вибіркової співбесіди не мала водійського посвідчення.

Підсумок

Виробнича практика – чудова нагода для профорієнтації та перших контактів із світом праці для студентів. Чи існує кращий спосіб для того, щоб побачити, що й кому найкраще пасує і в чому він найбільш зацікавлений, аніж зробити це самому? Саме тому виробнича практика – це важливий ключ до дверей у професійне майбутнє  і важливий індикатор для проєкту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» (FABU)  UKR 17-01».

У нинішній ситуації провести процедуру відбору за присутності кандидатів було неможливо. На основі цьогорічного досвіду та усвідомлення його результатів можна сказати, що в  майбутньому без такої процедури обійтися буде неможливо. Для успішного продовження програми обміну практикантами потрібно ще на ранньому етапі взятися за зазначені вище проблеми з метою їхнього усунення. Команда проєкту FABU посилить свої вимоги до коледжів, знову запропонує заходи з цілеспрямованої підготовки до практики на місцях та контролюватиме їхню реалізацію, зокрема й безпосередньо на місцях.

Вважаю, всі учасники усвідомлюють, що за майже 8 тижнів, які залишилися в їхньому розпорядженні, потрібно зробити дуже багато для того, щоб практика в Німеччині стала ключем до популярних «зелених професій» майбутнього.

 

Ханс Георг Хассенпфлюг

Керівник проєкту FABU