9 грудня 2020 року в обідню пору 25 практикантів і практиканток з України приїхали до Кірхайма ан дер Тек до міжвиробничого навчального центру DEULA, щоб попрощатися з сім’ями, які прийняли їх для проходження практики в Німеччині. З огляду на обмеження через коронавірус відбулася коротка, але тим не менш хвилююча церемонія прощання. Приймаючі сім’ї переповнювали відчуття гордості, суму, а також впевненості у своїх професіональних можливостях: адже прийняти в себе, допомогти, підтримати й супроводжувати молодих людей з іншої країни й іншого культурного середовища – неабияке досягнення. Багато приймаючих сімей здружилися за час практики з молодими людьми, між ними склалися відносини особливої довіри, і ось доводиться відпускати їх додому, а з цим змиритися часто важко. Те ж відчували й практиканти/практикантки. Та все ж нинішній день є особливим і для них: це день прощання із оточенням, що стало для них близьким і рідним, а також із колом своїх нових знайомих, а тому кожен реагував по своєму: одні із сльозами на очах, інші – з посмішкою на обличчі. Чотири з половиною місяці практики на сімейному підприємстві у Баден-Вюртемберзі чи Баварії залишають по собі глибокий слід.
Віртуальне прощання
Сам по собі прощальний захід відбувся у другій половині дня. Він пройшов не у звичному форматі, тобто за безпосередньої участі всіх приймаючих сімей та партнерів проєкту на місцях. Ті, хто завершив практику в цьому році, вперше прощалися у гібридному форматі, за якого частина брала участь у прощанні безпосередньо, а частина – у цифровій формі.
Завдяки відеотехніці у заході взяли участь не лише приймаючі сім’ї, а й почесні гості. До спілкування через електронну платформу долучилися Лаура Майер від Федерального міністерства продовольства й сільського господарства Німеччини, Гельґа Зіверт від Міністерства розвитку сільських територій та захисту прав споживачів федеральної землі Баден-Вюртемберґ та Ганс Ґеорґ Хассенпфлюґ від проєкту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» (FABU).
Всі вони висловили свою радість з приводу того, що навіть за непростих умов 2020 року все ж вдалося провести виробничу практику для українських здобувачів професійної освіти. Тим самим молодим людям було надано унікальну можливість з перших рук отримати інформацію про те, як за інших кліматичних, економічних, соціальних і технічних умов функціонує сільське господарство у Німеччині.
На противагу минулим рокам під час цієї практики звісно ж подекуди бракувало особистого обміну, зустрічей у колі друзів або фахових та культурних програм, екскурсій чи знайомств з іншими підприємствами на місцях. І все ж практика виявилася цілком успішною і стала особливою подією в житті практикантів і практиканток.
У цифровому середовищі, без потиску руки
Замість великого свята з привітаннями та потисками рук з боку почесних гостей цього разу з огляду на пандемію поздоровлення були віртуальними. Проте це аж ніяк не завадило високій оцінці результатів і досягнень, здобутих під час практики.
Життя впродовж чотирьох з половиною місяців за 2 тисячі кілометрів від дому, в нових умовах, без друзів та рідної сім’ї, у новому, незвичному соціальному оточенні стало не лише фаховим, а й психологічним викликом.
Високо оцінили цей факт і Голова правління Об’єднання AgrarKontakteInternational (AKI) Ганс-Бенно Віхерт та заступник голови Зіґфрід Шваб. Після привітання вони вручили офіційні сертифікати про проходження практики. Чотири практиканти за свої відмінні практичні досягнення та найкращі щоденники-звіти про практику отримали нагороди від виконавчого директора AKI Фалька Куллена.
«Для нас це буда унікальна нагода отримати цінний досвід, який змінить наше життя і дасть можливість поставити перед собою нові цілі» – такими словами від імені всіх українських практикантів/практиканток висловив свою подяку Олексій Мартинюк, що проходив практику на фермерському господарстві Ralf u. Claudia GbR із Мургардта і став переможцем серед практикантів, а тим самим завоював право на участь у базовому курсі для молодих аграріїв при баварській общині Гершінґ-ам-Аммерзее у 2022 році.
У бесідах після вручення сертифікатів про успішне завершення практики молоді люди проаналізували чотири з половиною місяці практики. Лунали такі фрази як:
… моя приймаюча сім’я й умови праці у господарстві – все було просто чудово;
… нарешті мені вдалося попрацювати на справжньому тракторі;
… те, що доїльну установку потрібно було тримати у бездоганно чистому стані, інколи все ж діяло мені на нерви;
… мій фермер надавав великого значення тому, як я веду свій щоденник-звіт про практику;
… я отримав чимало гарних ідей для своєї випускної роботи;
… вдома мені завжди казали, що потрібно робити;
… техніка на підприємстві була такою, що від неї очі відірвати було важко. Особливо це стосується використання електроніки в машинах, агрегатах та у тваринництві;
… щодня під час спільних сніданків мова йшла про покращення здоров’я й комфорту тварин і т. інше.
А тепер починається життя!
Відповідаючи на запитання про свої майбутні цілі, практиканти й практикантки ділилися різними планами й баченнями. Одні хотіли одразу ж податися на канікули, інші – підготуватися до традиційного навчання або ще одного перебування за кордоном, а дехто радів своїй першій роботі й звісно ж першій заробітній платі.
Всі практиканти й практикантки підтвердили, що завдяки практиці отримали чимало вмінь і навичок, які дозволять їм самостійно і під власну відповідальність організувати своє подальше життя. Окрім цього вони отримали нові цінні враження про професію в одній із найкращих сфер професійної діяльності у світі.
Всі зійшлися в тому, що навчилися спостерігати, уважно слухати, дивитися і спільно з приймаючими фермерами творити добрі справи. Новою виявилася для них необхідність самостійно шукати вирішення проблем й самостійно вчитися, а також реагувати на різні ситуації. Жоден день не був схожим на інший. Він звісно ж був спланований, але не все завжди йшло за планом. Час від часу через непередбачені обставини у загальній ситуації доводилося переосмислювати свої рішення й стратегію дій, та приводити їх у відповідність до ситуації. Досі під час професійного навчання їм не доводилося мати справу з таким гнучким умінням реагувати на несподівані зміни.
Ганс Ґеорґ Гассенпфлюґ, керівник проєкту FABU, висловив побажання, щоб досвід та знання практикантів/практиканток мотивували їх до активності, ініціативності й допитливості. А ще він побажав їм мужності й витривалості у пошуку й реалізації всього нового. Пан Гассенпфлюґ був би радий наступного разу почути від них такі слова: практика розширила мій горизонт і дала важливий поштовх для мого подальшого професійного росту.
Концепція успіху: практику «за кордоном» потрібно продовжувати
Програма для українських практикантів втретє отримала підтримку завдяки Програмі двостороннього співробітництва Федерального міністерства продовольства й сільського господарства Німеччини (BMEL) в рамках проєкту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» (FABU) та за організаційного супроводу ТОВ АДТ Проєкт Консалтинґ. «Всі ми дуже хотіли б, щоб ця програма була продовжена й на наступні роки», зазначила Лаура Майер, уповноважена представниця BMEL.
10 грудня після тривалого спільного вечора з багатьма розмовами та ночівлі у центрі DEULA в Кірхгаймі/Тек всі учасники вирушили в дорогу до аеропорту у Франкфурті. Рейс LH-1490 доставив групу о 13:50 до аеропорту Київ/Бориспіль. Там, у терміналі D стомлені, виснажені, але щасливі, вони зустрілися зі своїми батьками. Пригода, що розпочалася наприкінці липня з позитивного тесту на коронавірус закінчилася щасливим фіналом.