Дорогі партнери, однодумці й друзі проекту FABU,
минулими місяцями перед нами постали неабиякі виклики. Непевність, помножена на побоювання того, що чекає нас у майбутньому, а також обмеження на свободу пересування, наклали свій відбиток на повсякдення життя, а також думки й дії кожного з нас. Коронавірус похитнув устої нашого соціального й економічного співіснування на невизначений час. Уряди країн впродовж багатьох місяців намагаються пом’якшити шкідливі наслідки шляхом ухвалення програм з подолання кризи й стимулювання економіки, а також посилення купівельної спроможності, з метою сприяння оздоровленню економіки і в кінцевому підсумку забезпечення подальшої діяльності підприємств. Залишається сподіватися на те, що ці зусилля будуть успішними.
Всі ми так чи інакше відчули й все ще продовжуємо відчувати на собі наслідки цієї кризи: ми стали свідками небаченого досі й неконтрольованого колапсу нашого звичного ритму життя й соціальної взаємодії у всьому світі.
Але як будуть розвиватися події далі? Дослідження, проведене вченими Інституту майбутнього у Франкфурті на Майні, ґрунтується на твердженні, що світ зробить належні уроки з цієї кризи й стане ще сильнішим після виходу з неї. На думку вчених, всі ми станемо більш стійкими до труднощів, гнучкими у ставленні до змін, будемо краще пристосовуватися до існуючих реалій. Вони вважають, що криза спонукає підприємства/господарства до пошуку нових моделей господарювання, а також зумовить прагнення до більшої незалежності від кон’юнктури економічного росту. Тим самим виникає вкрай важливе питання: чи може мета господарчої діяльності обмежуватися лише нарощуванням прибутку? І чи не повинна вона полягати у більш ефективному, екологічно зваженому й вигідному для всіх вирішенні проблем?
Точно зрозуміло одне: нам доведеться займатися наслідками кризи й шукати розв’язання зумовлених нею проблем, щоб вийти ще сильнішими з цієї ситуації.
Керуючись таким усвідомленням, Товариство Альбрехта Теєра у форматі «мізкового штурму» ініціювало обговорення й критичний аналіз на тему:
„Національні й міжнародні аграрні ринки в умовах корона-пандемії – вплив і наслідки для діяльності європейських/німецьких виробників“.
Коронавірусна криза болюче вразила національний та світові аграрні ринки, і на деякий час навіть породила хаос. Це констатував Райнер Фабель, директор Товариства Альбрехта Теєра під час відкриття традиційного публічного сніданку, що відбувся 14 липня 2020 року в Ганновері. Вона спричинила неабиякі зміни в аграрній галузі, заявив Фабель. Щоправда наразі багато речей знову повернулися до норми, й відбулися зміни на краще, проте слід пам’ятати, що ринки стали вкрай чутливими й можуть тонко відреагувати на найменші зміни. На думку Фабеля, особливого впливу зазнали ціни й торгові потоки в розрізі таких сільськогосподарських продуктів як збіжжя, молоко, м’ясо й овочі. З огляду на це, він, за його словами, з великим інтересом очікує оцінки ситуації консультантом з аграрних питань, доктором Клаусом-Дітером Шумахером, котрий взяв участь у сніданку Товариства Теєра в статусі почесного доповідача. Пан Шумахер понад 25 років працював у відділі економічного розвитку при міжнародній компанії з агробізнесу Toepfer International у Гамбурзі, а згодом працював на посаді віце-президента акціонерного товариства Nordzucker AG, а також генеральним менеджером з питань сільськогосподарського маркетингу й стратегічного розвитку при BayWa AG. З 2016 року він працює вільним консультантом у сфері аграрної економіки й продовольства. Тема його доповіді була сформульована так: «Національні й міжнародні аграрні ринки в умовах корона-пандемії – вплив і наслідки для діяльності європейських/німецьких виробників“.
У вступній частині свого виступу пан Шумахер озвучив тезу: «Головним чинником змін в аграрній галузі стала не триваюча й досі корона-пандемія, а якісно нові суспільні й політичні вимоги та рамкові умови». У подальшому викладі він підкріпив це твердження даними, які характеризують нинішню ситуацію на національних та міжнародних аграрних ринках, зокрема на прикладі ринку зерна, сої, рапсу та соєвих бобів (ціни, тенденції розвитку у сферах попиту й пропозиції, зміни в складських запасах та товарних потоках).
Так, на світові ціни на ринку насіння зернових і олійних культур з початку коронавірусної кризи сильно вплинули насамперед падіння ціни на нафту, наростаюча тривога й страх перед спадом світової економіки, а також торгові конфлікти, що тривають й досі. «Ми маємо справу не з одним, а з цілою низкою факторів», зазначив д-р Шумахер. Так, на його думку, більш сильний вплив на динаміку цін на світовому ринку зерна аніж корона-пандемія спричинили, зокрема, наведені нижче ризики й відсутність стабільності з таких питань:
- ситуація з погодними умовами у світі (США, Південна Америка, Австралія)
- все ще невирішені торгові конфлікти між США та Китаєм або США та ЄС
- динаміка валютних курсів (долар США, євро, рубель)
- повторний спалах африканської чуми свиней в Китаї
- спричинене спалахом африканської чуми зростання попиту на свинину і пов’язаного з ним попиту на корма
- кон’юнктурна динаміка розвитку світової економіки.
Натомість вплив коронавірусу на ринкову кон’юнктуру дещо більш обмежений. Щоправда після періоду ажіотажних закупівель на полицях супермаркетів можна було спостерігати дефіцит окремих базових харчових продуктів, але серйозних проблем із забезпеченням немає. Вузькі місця у задоволенні потреб населення, наразі давно подолано. Причина полягає не в браку сировини, а у виробництві потрібної продукції за принципом «якраз вчасно»/«точно в строк» (just in time), що дає можливість виробникам і постачальникам відмовитися від її зберігання на складах. І все ж нинішня ситуація на ринку залишається незвичною. З одного боку, супермаркети фіксують рекордні обсяги збуту таких «продуктів на запас» як картопля, борошно, макарони чи рис. З іншого боку, повна заборона на діяльність гастрономічної сфери впродовж багатьох тижнів призвела, наприклад, до зупинки індустрії громадського харчування. Це – відображення виняткової, досі незнаної ситуації у сфері торгових потоків.
З огляду на це пан Шумахер, однак, вбачає неабияку небезпеку в тому, що у зв’язку з корона-кризою та національними обмеженнями на вивезення товарів може виникнути й поглибитися проблема «споживчого націоналізму». «Це – небезпечна для всієї економіки ЄС і Німеччини дискусія або ж тенденція розвитку», наголосив доповідач і додав: «Через корона-кризу в руках політиків опинився важіль для реалізації заходів, які досі були нездійсненими або ж майже нездійсненими». Експерт звернув увагу на показову в цьому відношенні нинішню дискусію в галузі м’ясопереробної індустрії, зумовлену спалахом коронавірусу на підприємстві Tönnies та інших м’ясозаготівельних та м’ясопереробних господарствах.
В перспективі пан Шумахер переконаний в тому, що з огляду на майбутній ріст чисельності населення у світі та майбутні зміни в кліматичних умовах зростатиме число країн, які будуть змушені імпортувати харчові продукти, а нинішні країни-імпортери такої продукції будуть нарощувати обсяги замовлень на її імпорт. А тому в довготривалій перспективі попит на світовому ринку й надалі зростатиме.
Втім коронавірусна пандемія принесла з собою й нові можливості для сільського господарства Німеччини, стверджує пан Шумахер. Так, вона, по-перше, сприяла прискоренню процесів цифрової трансформації в галузі, а по-друге, до переважної більшості суспільства прийшло усвідомлення того, що аграрна промисловість Німеччини виробляє високоякісні продукти харчування. «Люди відтак пересвідчилися в тому, що нам потрібні продукти харчування з Німеччини і Європи», зазначив пан Шумахер.
«І все ж нам доводиться визнати, що суспільство змінилося, йвідповідним чином врахувати ці зміни,» відзначив експерт з огляду на майбутні ринкові тенденції розвитку – в тому числі
й поза рамками корона-кризи. Так, наприклад, впродовж наступних років відбудуться серйозні зміни у тваринництві й
виробництві м’яса. Проте він висловив сумнів в тому, що всередній чи довготривалій перспективі це може призвести
до кардинальної переорієнтації звичної поведінки споживачів (тенденція до споживання регіональних/місцевих харчових продуктів, збільшення кількості органічних продуктів, зменшення споживання м’яса, тощо). Щоправда він прогнозує доволі різкі відмінності у розвитку різних секторів, а також несуттєвий вплив на такі товари як зернові культури, й більш серйозні наслідки для розвитку таких секторів як виробництво фруктів та овочів, а також м’яса. Однак всі ці тенденції не є причиною для відмови від глобалізації аграрних ринків або виходу з них.
Час покаже, наскільки такі модні в часи коронавірусної кризи гасла як
- переорієнтація ланцюжків поставок (зростання ваги регіональних постачальників),
- розширення складських запасів (нарощування резервів в разі кризових ситуацій)
або
- підвищення рівня самозабезпечення (більшанезалежність від світового ринку),
насправді стануть рушійною силою сталих за своїм характером змін. Втім, в контексті існуючого досвіду це, схоже, малоймовірно. Суттєвими рушійними силами змін в аграрній та харчовій промисловості, за словами доповідача, залишатимуться якісно нові суспільні й політичні вимоги та рамкові умови.
Дискусія, що розгорнулася після виступу, точилася переважно навколо питання про те, які висновки з корона-пандемії може зробити для себе сільське господарство?
Учасники дискусії висловили одностайну думку, що в перші тижні після запровадження карантину сільське господарство практично не відчуло на собі жодних наслідків. На практиці всі задавали собі в основному лише одне питання: а що трапиться з моїм господарством, якщо безпосередньо в мене або в найближчому оточенні буде виявлено коронавірусну інфекцію? Та впродовж квітня ситуація в певних галузях господарювання/типах господарств суттєво змінилась, зокрема з огляду на раптову відсутність звичних сезонних працівників з-за кордону (наприклад, для збору спаржі чи овочів). Втім, основна маса сільськогосподарських підприємств від цього не постраждала.
І лише наприкінці карантину з’ясувалось, що сільському господарству все ж не вдасться вийти сухим з води, оскільки обвал кон’юнктури дався взнаки і в сфері попиту на сільськогосподарську продукцію (поступове падіння цін на молоко й м’ясо).
На думку гостей сніданку, влаштованого Товариством Теєра, в цей момент у багатьох підприємців, яких торкнулися ці зміни, виникло бажання переглянути свою модель ведення бізнесу: чимало з них задалися питанням – а наскільки правильною й стійкою до криз є організація мого виробництва? Для великої кількості залізний принцип «ліквідність важливіша аніж рентабельність» знову виправдав себе на практиці. Інколи було моторошно бачити, як саме великі й досі прибуткові підприємства цілковито нехтували цим принципом, а тому першими змушені були скористатися багатомільярдними державними кредитами.
Ще раз можна було чітко пересвідчитися в тому, що окрім достатньої ліквідності потрібно постійно тримати в полі зору й власну модель ведення бізнесу. Роками на багатьох сільськогосподарських підприємствах діяла стратегія росту й спеціалізації з метою досягнення цінового лідерства у відповідному сегменті, наприклад, виробництві молока, що сповідувалася і підтримувалася консалтинговими службами. Однак прибуток від спеціалізації, на який всі сподівалися, в певний момент часу зійшов майже до нуля, а крива «економії за рахунок масштабу» (economies of scale) стала помітно вирівнюватися. Ось тоді й постало питання: «А що ж робити далі – просувати спеціалізацію чи все ж таки вдатися до диверсифікації?»
Класичні аграрні ринки надзвичайно волатильні. Натомість комбінаціям доходів (диверсифікації) часто притаманні більш-менш стабільні величини, що робить їх більш прогнозованими (передбачуваними) – ось один із аргументів. До фатальних наслідків на практиці справа може дійти тоді, коли ризики, пов’язані зі спеціалізацією, пожирають «економію за рахунок масштабу».
Ґергард Шветьє, президент сільськогосподарської палати федеральної землі Нижня Саксонія в контексті дискусії констатував потребу фермерів у бізнес-моделі, що передбачає врахування особливих суспільних та політичних рамкових умов. Позитивний підсумок зрештою підвів сам Райнер Фабель: «Існують зрушення у суспільних вимогах. Ці зрушення має усвідомити й взяти на озброєння сільське господарство, скориставшись ними як шансом для розвитку.»
Епілог
Неодмінною передумовою розуміння, оцінки й планування діяльності сільськогосподарських підприємств, а також розробки надійної й сталої бізнес-концепції, є техніко-економічна оцінка виробничих процесів. А для цього необхідні реальні й достовірні дані. Якість наявної наразі бази техніко-економічних даних в Україні не відповідає цим вимогам.
Відсутність належних техніко-економічних даних на рівні виробничих процесів стають на заваді не лише плануванню діяльності підприємств, а й процесам професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації й призводять до зображення стану справ у сфері виробничих можливостей та умов, далекого від становища на практиці.
Тому навчальний компонент «Сприяння збору техніко-економічних даних діяльності підприємств для потреб магістерського курсу з аграрного менеджменту» в рамках проєкту FABU має на меті усунення виявлених недоліків з метою розробки важливого інструменту («Дані для планування діяльності підприємства») у сфері сільськогосподарського менеджменту.
Університет прикладних наук Ваєнштефан-Трісдорф (HSWT), Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБІП), Сумський національний аграрний університет (СНАУ), Миколаївський національний аграрний університет (МНАУ) та Рівненський національний університет водного господарства й природокористування (НУВГП) спільно з проєктом FABU працюють над вирішенням цього завдання. В 2019 році розпочався збір даних в режимі on-farm в 29 господарствах. Перші результати вселяють оптимізм. Так, завдяки отриманим даним ще в 2019 році вдалося обрахувати показник суми покриття видатків на трьох курсах НУБІП, чотирьох курсах МНАУ, чотирьох курсах СНАУ та 3 курсах НУВГП. Початок зроблено. Створено непогані передумови для підвищення якості й цільової орієнтації процесів управління виробництвом та маркетингом, розвитку підприємств/господарств, а також професійно-технічної підготовки.
Ганс Ґеорґ Хассенпфлюґ, керівник проекту FABU й секретар Товариства Альбрехта Теєра