Дорогі партнери, однодумці та друзі проєкту FABU!
Ми сподіваємось, що у Вас, Ваших рідних та друзів усе добре. «Корона», «SARS-Cov-2», «Covid 19», «інтенсивність поширення» – до недавнього часу для більшості з нас ці терміни були абсолютно невідомими. Однак тепер вони стали частиною нашого щоденного словника. Це, між іншим, сталося завдяки зусиллям вчених, які роблять складні події світової пандемії зрозумілими для багатьох людей. Науковий прогрес та комунікація рідко коли були такими важливими, як зараз!
Розвиток пандемії коронавірусу здивував усіх нас, і це стосується, зокрема, шкіл, коледжів та університетів, які швидко, однак зважено й адекватно відреагували на ситуацію. Багато викладачів виконали і продовжують виконувати вражаючий обсяг робіт, складаючи комплексну програму викладання та навчання в складних он-лайн умовах, не маючи підготовленого плану дій для такого випадку та роблячи усе можливе для дотримання норм законодавства щодо виконання освітньої програми.
Цілеспрямованість та винахідливість, які ми у цей нелегкий час спостерігаємо у викладачів наших пілотних коледжах, є надзвичайними і дають привід ще більше пишатися ними.
На тлі наявної ситуації з пандемією в центрі уваги команди проєкту FABU протягом наступних тижнів і місяців буде залишатись питання про те, як ми можемо забезпечити роботу проєкту та гарантувати успішну його реалізацію. Для досягнення цієї мети необхідно використовувати позитивний досвід останніх кількох місяців щодо цифрового викладання / навчання для подальшого розширення та вдосконалення цифрових форматів (навчальні модулі та навчальні матеріали), а також підготовки планів іспитів та їх змісту для зведення до мінімуму їх можливих недоліків. Перебіг пандемії свідчить про те, що уроки віч-на-віч, можливо, будуть відновлені майбутнього навчального року, але разом з тим вони, напевно, будуть доповненими широким спектром електронних курсів.
Таким чином, коронавірус спричинив активне запровадження діджиталізації не тільки під час облаштування роботи віддаленого офісу, але й можливо, і навіть перш за все, в поширенні практики віддаленого навчання, викладання та дослідження. Більшість наших студентів у пілотних коледжах вважають, що цифрове навчання є доступним та викликає велику зацікавленість. Таке сприйняття виникає не через брак альтернатив, а як відповідь на сучасну реальність шляхом організації модернізованої, своєчасної форми навчання за допомогою смартфонів та планшетів. Якщо студенти можуть переривати лекцію за бажанням та переглядати її за необхідності кілька разів, або створити віртуальні групові кімнати для невеликих груп за лічені секунди, то все це перевершує можливості попередньої практики викладання. Доступність різних платформ для відеоконференцій (Moodle, Panopto, Skype, Teams, ZOOM тощо) майже необмежені. Вражає також те, як компаніям на ринку вдалося перейти від декількох мільйонів користувачів до майже мільярду практично без втрати якості.
Це позитивна сторона справи. З іншого боку, багато студентів збентежені. Розчарування стосуються відсутності інформації про перебіг семестру, відсутність технічних передумов для участі у вебінарах, технічні проблеми (занадто повільний Інтернет або зовсім відсутній) тощо. Усі проблеми, які, безумовно, пояснюються непередбачуваністю ситуації, потребують швидкого поліпшення.
Залишається погодитись:
Діджиталізована освіта повинна допомогти відкрити двері у майбутнє!
Адаптивність та використання сучасних технологій формували образ сільського господарства протягом століть. Те, що почалося з впровадження парових двигунів та переходу з тяглових тварин на трактори (Сільське господарство 1.0), продовжилось поширенням триточкової гідравліки та валу відбору потужності (Сільське господарство 2.0 – трактори стають універсальними машинами) та використанням електроніки та GPS-систем (Сільське господарство 3.0 – машини та пристрої стають розумними) призвело до того, що ми наблизились до епохи сільського господарства 4.0 та Smart Farming через мережу машин та даних.
Так звані “розумні” системи збирають та оцінюють дані, розпізнають зв’язки і таким чином формують основу для прийняття рішень. Прилади, наприклад, вимірюють розвиток біомаси та забезпечення рослин поживними речовинами. Датчики розпізнають тварин на травостоях, керують навісними системами та тракторами таким чином, щоб вони були максимально задіяними. В роботизованих газонокосарках, які донині зрізали всі наявні рослини, “розумні” помічники забезпечують знищення виключно небажаних рослин, до цього часу лише в малій техніці, але сучасні трактори також починались з малих моделей. Цифрові технології вже давно перейшли у тваринницькі приміщення. Реєстрація кількості молока в доїльному залі, відображання ваги раціону в змішувачі корму і, звичайно, вимірювання струму в біогазі або фотоелектричній системі – все це вже є загальноприйнятою практикою. Перші системи повністю автоматизованого годування все ще порівняно дорогі, але вони вже гарно зарекомендували себе в щоденній практиці. Зібрані на фермах дані про індивідуальні добові надої корів використовуються для оцінки їх продуктивності та розрахунку потреби в кормах. Щоденні прирости тварин реєструються автоматично та використовуються для годівлі тварин кормовими станціями.
Високотехнологічна сільськогосподарська техніка, аграрні програмні додатки, робототехніка або дрони – діджиталізація перетворились на невід’ємну частину повсякденного сільськогосподарського життя. Автоматизовані робочі процеси полегшують роботу та призводять до великих змін у технології аграрного виробництва. Однак поширення діджиталізації все ще продовжується, і незважаючи на різні алгоритми збору даних, які неузгоджено запроваджувались різними виробниками на початку цього глобального процесу, вона вже пов’язує різноманітну інформацію з широкого спектру систем, процесів та окремих користувачів через стандартизовані інтерфейси.
Поки що цифрові системи змогли вибірково замінити фізичну силу фермера, але не його знання та, звичайно, не його підприємницький дух та інтуїцію. Автономні машини можуть зупинити тенденцію до збільшення розмірів техніки. Це може позитивно вплинути на збереження оточуючого середовища, а також на соціальні стосунки в сільській місцевості. Система управління фермою та інформаційна система (FMIS) можуть підтримувати оперативне управління підприємством за допомоги різних функцій. Але це вже буде далеко виходити за рамки простої реєстрації виробничих даних та ведення документації.
Крім багатьох можливостей необхідно вирішити також низку викликів, пов’язаних з діджиталізацією. Це, наприклад, питання щодо безпеки даних, їх захисту, а також прозорості. Взаємопов’язаність різних систем – це також актуальна проблема, над якою працюють численні установи та виробники. Незалежна від виробника універсальна мережа, яка забезпечує співфункціонування різних систем, пропонує пов’язані з цим можливості, які повинні забезпечити нові та значно більш потужні функції.
Враховуючи великий спектр цифрових систем та широкий спектр функцій, значна кількість фермерів хоча приблизно й уявляє, але все ж не має чіткої картини конкретних переваг цих систем. Частково це пов’язано з тим, що не всі технічні рішення мають практичний сенс для кожного фермера і часто різноманітність можливостей не спрощує пошук системи, яка забезпечує отримання максимальної доданої вартості для конкретного підприємства. Багато програмних додатків не набувають поширення через складність у користуванні (дехто досі може пам’ятати як це було з першими комп’ютерами та програмами) або через відсутність можливості інтегрувати їх у технологію, наявну на фермі. Виробники також часто створюють автономні рішення, які недостатньо відповідають вимогам підприємств або взагалі не пасують їм.
На цьому тлі виникає питання, як можна допомогти фермерам у прийнятті рішень і який внесок може зробити навчання? Поки що тема «діджиталізація» мала досить незначне, недооцінене значення в навчанні. Ми хочемо змінити це з допомогою наших навчальних модулів та розроблених відповідних навчальних матеріалів. Ми хочемо запропонувати базовий та широкий підхід і тим самим створити основу для формування у студентів навичок до прийняття оптимальних та орієнтованих на потреби підприємства оперативних рішень.
Ще однією метою цих «нових» навчальних модулів є те, що тема «діджиталізація» буде нарешті відображена в навчальних програмах з метою сприяння розумінню значення цифрових технологій, стимулюванню нових розробок та корисному використанню їх на практиці. Саме з цього місця ми розпочинаємо формування навчальних модулів, присвячених діджиталізації в сільському господарстві. Тема підготовлена та викладається в п’яти частинах:
Модуль 1: «Вступ до діджиталізації»
Модуль 2: «Точне землеробство – діджиталізація в рослинництві»
Модуль 3: «Точне тваринництво – діджиталізація в тваринництві»
Модуль 4: «Діджиталізація та автоматизація в агроінженерії та електротехніці»
Модуль 5: «Система управління фермою – інформаційна система» (FMIS)
Супроводжуйте команду FABU, німецьких та українських партнерів та експертів проєкту на шляху розробки, формування та впровадження нових навчальних модулів – це буде захоплюючим та, безумовно, того вартим.
З повагою та будьте здорові!
Ханс Георг Хассенпфлюг
Керівник проєкту FABU